Видатний ботанік-систематик

М.С. Турчанінов

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

ГЕРБАРНА КОЛЕКЦІЯ ТИПОВИХ ЗРАЗКІВ НОВИХ ВИДІВ М.С. ТУРЧАНІНОВА 

За матеріалами статті Т.Я. М'якушко, Н.Г. Глаголєвої, С.К. Мельник (УБЖ, 1979, т. XXXVI, № 1)

Серед п'яти персональних гербарних колекцій, що зберігаються в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), створених видатними флористами і систематиками минулого, перш за все слід відзначити всесвітньо відомий гербарій М.С. Турчанінова.

Кожна іменна гербарна колекція — це сторінка в літописі ботанічної науки, це конкретний вклад вченого в справу дослідження як вітчизняної, так і світової флори. В цьому відношенні гербарій М.С. Турчанінова займає особливе місце, тому що він є однією з найбагатших (як якісно, так і кількісно) персональних ботанічних колекцій.

Винятковий інтерес до цієї колекції з боку не тільки вітчизняних спеціалістів, але й ботаніків усього світу пояснюється наявністю в ній величезної кількості типових зразків нових видів, описаних самим М.С. Турчаніновим і його сучасниками.

Зберігання номенклатурних типів у загальній масі гербарних зразків робить їх малодоступними, ускладнює знаходження окремих екземплярів, а отже, й утруднює роботу з ними; крім того, типові зразки, що часто використовуються без спеціальної в тому необхідності, раніше, ніж інші, псуються й руйнуються.

Спеціальна робота з типовим гербарним матеріалом проводилася й особливо інтенсивно проводиться в наш час у багатьох вітчизняних і світових гербаріях. Перш за все це стосується старовинних колекцій у зв'язку з наявністю в них, як правило, значної кількості типових зразків.

Номенклатурний тип не є найхарактернішою частиною таксону — це той елемент, з яким постійно пов'язана дана назва.

Номенклатурний тип виду (або таксону рангом нижче) — це окремий гербарний зразок. Значення таких зразків останнім часом значно зросло в зв'язку зі збільшенням кількості описуваних нових видів, різними поглядами вчених на обсяг виду, законами пріоритету тощо.

Як відомо, М.С. Турчанінов описав велику кількість нових для науки таксонів — 172 роди і 1563 види вищих рослин, переважна більшість типів яких представлена в його унікальному гербарії.

Першим етапом нашої роботи по організації гербарної колекції типових зразків новоописів М.С. Турчанінова було складання картотеки опублікованих ним нових таксонів на основі вивчення першоджерел, наступним — виділення типового матеріалу із його загального гербарію. Гербарні зразки вибиралися в загальній обкладинці ("сорочці"), яка містила весь матеріал по даному виду. Потім всі екземпляри рослин разом з етикетками обережно переносили на спеціально заготовлені аркуші цупкого паперу, що відповідали розмірам гербарних аркушів основної колекції М.С. Турчанінова (50x32 см), і монтували (наклеювали). Далі цей матеріал було систематизовано: родини і роди упорядковано за системою Декандоля, види — в алфавітному порядку.

Заключним етапом роботи було складання картотеки виділених типових зразків. На кожний окремий вид заведено інформативну картку з такими даними:

1) порядковий номер картки;

2) назва родини;

3) назва роду і виду;

4) дані першоджерела (рік опублікування, назва праці, місцезнаходження типового зразка — locus classicus);

5) дані етикетки (континент, країна, конкретне місцезнаходження, якщо воно є; колектор; оригінальна гербарна колекція; дата збору);

6) критичні примітки і перевизначення, якщо зони є.

Крім того, було зроблено спробу визначити категорію типового матеріалу.

Як відомо (Международный кодекс ботанической номенклатур ы , 1974 р.), оригінальний типовий матеріал може бути представлений голотипом, ізотипами, синтинами і паратипами. При відсутності голотипу з оригінального авторського матеріалу може бути вибраний лектотип. Якщо ж відсутній весь матеріал, на підставі якого було дано назву таксону, можна вибрати неотип.

При класифікації типового матеріалу з колекції М.С. Турчанінова ми виділили такі категорії: тип (typus), що відповідає голотипу (holotypus), ізотипи (isotypi) і синтипи (syntypi). У тих випадках, коли в гербарії в наявності був лише один екземпляр рослини даного виду з етикеткою, ідентичною процитованій у протолозі, ми розглядали такий зразок як голотип (тип). Оригінальний гербарний матеріал, представлений кількома однаковими екземплярами з однією-трьома ідентичними етикетками, класифікувався нами як ізотипи. Коли ж М.С. Турчанінов при описові нового виду цитував дві (або три) етикетки, відповідний гербарний матеріал розглядався нами як синтипи. Гербарний матеріал з визначенням самого М.С. Турчанінова, який не підходив під жодну з перерахованих категорій, ми відносили до категорії аутентиків (specimina authentica). Отже, в колекції типових зразків нових видів М. С. Турчанінова — 505 типів, 421 ізотип і 55 синтипів.

Аналіз складеної картотеки типових зразків за систематичним принципом показав, що найбільшу кількість новоописів зроблено М.С. Турчаніновим у таких родинах, як Myrtaceae — у колекції 128 нових видів, Compositae — 109, Leguminosae — 78, Verbenaceae — 72, Sterculiaceae — 62, Malvaceae — 44, Tiliaceae — 39, Rutaceae — 39, Asclepiadaceae — 38, Umbelliferae — 22 види тощо. З родини Myrtaceae в роді Melaleuca L. М.С. Турчаніновим описано 30 видів, у роді Eucalyptus L'Herit — 16 видів, у роді Verticordia D С. — 14 видів. З монотипної родини Oxalidaceae в роді Oxalis М.С. Турчанінов описав 28 видів, із Compositae у роді Senecio — 19 видів і т. д.

Коли проаналізувати колекцію типових зразків за географічним принципом, то виявляється, що в ній є представники флори шести континентів (Австралії, Африки, Північної і Південної Америки, Азії, Європи), а також багатьох океанічних островів. Найбільшу кількість видів (понад 350) описано М.С. Турчаніновим з Австралії і Нової Зеландії; з країн Центральної і Південної Америки — з Мексики (83 види), Бразилії (75) і Еквадору (59), порівняно менше з Венесуели (44), Колумбії (35), Куби (ЗО), Чилі (20), Перу (13 видів), поодинокі види—з Гвіани, Гватемали, Панами (всього близько 400 нових видів). З видів, що зростають на території Північної Америки, М.С. Турчанінов описав тільки декілька з флори Канади і США. Африканський континент у колекції представлено 88 видами, переважно з флори Капської провінції (70 видів). Що стосується Азіатського материка, в колекції найбільше зразків з флори Індії (49 видів), Північного Китаю і Монголії (38 видів). Типовий матеріал щодо нових видів з флори Сибіру нечисленний — всього 35 екземплярів, в основному це аутентичні гербарні зразки.

Значну кількість новоописів зроблено Турчаніновим з флори океанічних островів, головним чином з Філіппін (56 видів) і о. Ява (53 види).

Список колекторів, чиї гербарні збори використані в колекції типових зразків новоописів М.С. Турчанінова, нараховує 91 прізвище. Серед них такі всесвітньо відомі імена, як Бентам (Bentham), Браун (Brown), Валліх (Wallich), Галеотті (Galeotti), Гогенакер (Hohenacker), Гукер-син (J. Hooker), Джеймсон (Jameson), Томсон (Thomson) і багато інших.

Флора Австралії представлена в колекції надзвичайно багатими (понад 300 гербарних зразків) зборами Друммонда (Drummond). На етикетках цього колектора найчастіше зазначено лише країну (Nova Hollandia — старовинна назва Австралії), номер оригінальної колекції (римськими цифрами) і номер y колекції (арабськими цифрами). Лише на деяких етикетках географію рослин подано більш детально — Swan-River (p. Шванен у південно-західній частині Австралії). Збори відносяться до 1839, 1848, 1849 і 1854 рр. Збори Жильберта (Gilbert) представлені екземплярами рослин, зібраними в основному на заході Австралії. З Нової Зеландії і Тасманії в колекції представлено матеріали таких колекторів, як Куннінгам (Cuningham), Хоум (Home), Дреге (Drege).

Як уже згадувалося, величезну кількість нових видів було описано М.С. Турчаніновим з флори різних країн Центральної і Південної Америки. В розпорядженні вченого виявився величезний матеріал, зібраний Лінденом (Linden) під час подорожей по тропічних і субтропічних країнах Америки: Мексиці (провінції Веракрус, Юкатан, Меріда, 1938-1840 pp.), Кубі (провінції Сантьяго, Гавана, гори Сієрра-Маестро, 1844 p.), Колумбії (провінції Богота, Памплона та ін., 1842-1843 pp.), Венесуелі (Кордильєри, Меріди, Трухільо та ін.). Нові види, зібрані у Мексиці (Мексиканські Кордильєри, провінції Оахака і Веракрус) і Венесуелі (Каракас, Кумана) описувалися М.С. Турчаніновим також за матеріалами з гербарних колекцій Галеотті (Galeotti), Боттері (Botteri), Юргенсена (Jurgensen) тощо.

Матеріали, зібрані експедиціями Функа і Шліма (Funck et Schlim) у різних країнах Центральної і Південної Америки, зокрема у Венесуелі і Колумбії (1842-1848 pp.), значно збагатили колекцію М.С. Турчанінова.

До 1835-1841 pp. відносяться зразки Гарднера (Gardner), зібрані ним у Бразилії (Бразильське нагір'я, провінція Гояс та ін.). До речі, на той час флорою цієї країни цікавилося багато вчених. Досить сказати, що в колекції М.С. Турчанінова флора Бразилії представлена матеріалами 15 колекторів, зокрема, Бланхета (Вlаnсhet), Клауссена (Claussen) та інших дослідників.

Флора Еквадорських Кордильєр у колекції вченого представлена численними матеріалами Джеймсона (Jameson; збори 40-50-років XIX ст.). На етикетках цього колектора є вказівки про збір рослин на висоті до 2000 м. н. р. м. Майже всі зразки новоописів з флори Чилі — це збори колектора Бріджеса (Bridges), з флори Перу — колектора Матевса (Mathews).

Крім згаданих матеріалів, флора екваторіальної Америки в колекції М.С. Турчанінова представлена зборами таких колекторів, як Гостманн (Hostmann), Шомбурк (Schomburgk), Фендлер (Fendler), Капплер (Kappler), Домбі (Dombey), д'Орбіньї (d'Orbigny) та ін.

Матеріали по флорі Північної Америки в колекції новоописів М.С. Турчанінова нечисленні, це — поодинокі екземпляри рослин з штату Техас (США, колектор Mattes), Каліфорнії (колектор Nuttall) та Канади (колектор Martens).

Флора південної Африки (Капська провінція) представлена в колекції великою кількістю новоописів, які було зроблено вченим на підставі вивчення матеріалів германських колекторів, що подорожували в цьому районі в 20-30-х роках XIX ст.: Цейгера (Zeyher), Еклона (Ecklon), Дреге (Drege). Флора Ефіопії в колекції М.С. Турчанінова представлена зборами германського ботаніка Шімпера (Schimper, 1837-1844 pp.) і австрійського дослідника Кочі (Kotschy, 1837 p.). Серед дослідників флори Африки слід відмітити також Афзелліуса (Afzellius), Дона (Don) та ін.

Щодо флори Індії, то оригіналами для опису нових видів цієї країни послужили численні гербарні зразки з відомих колекцій Валліха (Wallich), а також Гукера-сина і Томсона (Hooker fil. et Thomson). 3 інших дослідників флори Індії (флора гір Ніла-Гірі, провінції Асам, Пондішери, Мангалулу та ін.) слід згадати Гогенакера (Hohenacker, 1847—1849 pp.), Перротетта (Perrottet, 1834-1839 pp.), Гриффіта (Griffith) та ін. По флорі Китаю багато новоописів зроблено за матеріалами Фортюн (Fortune).

М.С. Турчанінов описав досить багато нових видів з флори Філіппін (острови Лусон і Міндоро) і з о. Ява. Майже всі нові види флори цієї країни описані вченим за матеріалами з колекції британського дослідника Куммінга (Cumming, збори 1837-1839 pp.). Флора о. Яви представлена матеріалами багатьох дослідників (колектори Zollinger, Horsfield, Goring та ін.).

З флори Європи в колекції типів М.С. Турчанінова лише один гербарний зразок — Ranunculus hypotrichus Turcz., зібраний медиком Ільїним поблизу м. Стамбула (Буюкдере, берег Босфорської протоки).

Отже, створена в Інституті ботаніки АН УРСР колекція типових зразків новоописів М.С. Турчанінова нараховує 1120 гербарних зразків (у 27 пачках) — представників 76 родин і 436 родів. Найбільшу кількість нових видів описано М.С. Турчаніновим з таких родин, як Myrtaceae, Compositae, Verbenaceae, Leguminosae. Колекція складається з представників флори шести континентів і багатьох океанічних островів, головним чином, тропічних країн. Оригіналами для новоописів М.С. Турчанінова послужили гербарні зразки, які шляхом обміну вчений одержав від багатьох колекторів, що досліджували флору різних регіонів Землі протягом І пол. XIX ст.