|
|
|
 |
Відділ фітогормонології Наукова діяльність
Науковці відділу: доктори біол. наук – проф. І.В. Косаківська, пров. наук. співр. Н.П. Веденічова; кандидати біол. наук, старші наук. співр. Л.М. Бабенко, В.А. Васюк, Л.В. Войтенко, В.А. Негрецький, М.М. Щербатюк, кандидат біол. наук, наук. співр. К.О. Романенко. Рік створення відділу: 1934 р. – відділ фізіології рослин, з 18.10.1991 р. (наказ № 273) – відділ фітогормонології. Видатні вчені, які працювали у відділі: академіки М.Г. Холодний, Є.П. Вотчал, В.М. Любименко, К.М. Ситник, А.М. Гродзінський, професори М.А. Любинський, А.А. Кузьменко, С.І. Лєбєдєв, чл.-кор. Л.І. Мусатенко. Основні напрямки наукової діяльності: дослідження фітогормональної регуляції процесів росту і розвитку вищих, нижчих рослин та грибів, цвітіння рослин, адаптивної ролі білків, фітогормонів і пігментів. Основні досягнення: досліджено особливості гормонального статусу (індоліл-3-оцтова, абсцизова кислоти, цитокініни та гібереліноподібні сполуки) представників різних систематичних груп судинних рослин, водоростей, папоротей, базидіальних сапротрофних та паразитарних грибів. Роль фітогормонів у регуляції росту та розвитку організмів розглянуто з урахуванням взаємодії індивідуальних компонентів ендогенного комплексу з застосуванням екзогенно введених речовин природного походження. Встановлено, що рівні вільних і зв’язаних форм фітогормонів залежать від стадії онтогенетичного розвитку і типу росту клітин. Запуск фізіологічних і морфологічних програм відбувається шляхом використання різних співвідношень окремих компонентів гормональної системи (Ситник К.М., Мусатенко Л.І., Васюк В.А., Веденічова Н.П., Войтенко Л.В., Негрецький В.А.). У результаті вивчення харових водоростей
МЕМОРІАЛЬНА КІМНАТА-МУЗЕЙ М.Г. ХОЛОДНОГО У ВІДДІЛІ ФІТОГОРМОНОЛОГІЇ 22 червня 1982 р. на честь 100-річчя з дня народження академіка М.Г. Холодного було відкрито меморіальну кімнату-музей (Біобібліографія М.Г. Холодного). Символічно, що честі відкрити Музей був удостоєний однодумець і близький друг Миколи Григоровича – один з найвидатніших учених світу, творець гормональної теорії цвітіння рослин, – академік М.Х. Чайлахян. Серед експонатів музею зберігається двотумбовий письмовий стіл з настільною лампою, за яким працював Микола Григорович і який люб’язно передали інституту його племінниці. Біля нього – дерев’яне крісло, на якому він сидів за столом у кабінеті відділу фізіології рослин. В експозиції музею представлені стенди, плакати та інші експонати, які презентують життя вченого, його епістолярний спадок (зокрема листування з академіками В.І. Вернадським, М.Х. Чайлахяном, А.А. Любіщевим, Я.Д. Ромашко та ін. Є в експозиції рисунки, вірші та ребуси зроблені Миколою Григоровичем у різні роки, починаючи з дитинства і до зрілого віку. На одній з вітрин представлені деталі установок і приладів, які розробляв або модифікував М.Г. Холодний. Там же мікроскоп, з яким він працював, лупа, прес-пап’є, чорнильниця та інші канцелярські дрібниці. У Музеї зберігаються матеріали всіх читань, присвячених пам’яті академіка М.Г. Холодного, які проводились з 1984 року. Серед експонатів Музею відвідувачі можуть побачити раритетні монографії «Фитогормоны» (1939) і «Железобактерии» (1926), які стали класичними ще за життя автора; чудові книги – «Среди природы и в лаборатории», «Мысли натуралиста о природе и человеке». Отримала своє почесне місце також автобіографічна праця – «Воспоминания и мысли натуралиста» – твір, який з повним правом слід вважати класикою вітчизняної та світової біології.
ЦЕНТР КОЛЕКТИВНОГО КОРИСТУВАННЯ ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРОМ НАН УКРАЇНИ За розпорядженням Президії НАН України від 03.07.2007 в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України без статусу юридичної особи при відділі фітогормонології як неструктурний підрозділ Інституту створено Центр колективного користування рідинним хроматографом Agilent 1200 Діяльність центру регламентується положенням, затвердженим директором Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного від 16.07.2007, що визначає порядок надання послуг.
Основні монографії за останні роки
|
виявлено пряму кореляцію між інтенсивністю росту як цілого талому, так і різних метамерів фертильного талому та якісним складом і кількісним вмістом фітогормонів (Войтенко Л.В.). Досліджено ізоферментний склад ліпоксигеназ та їх метаболітів, проаналізовано ультраструктурні перебудови при проростанні насіння різних фізіологічних груп (Бабенко Л.М.). Досліджено клітинні механізми адаптації рослин до впливу абіотичних стресових чинників. Встановлено, що зміни в біосинтезі білків, їхній ферментативній активності, фітогормональному балансі є взаємопов’язаними та взаємообумовленими. Обґрунтована можливість використання білків та фітогормонів в якості біомаркерів при вивченні рослин з різними типами екологічних стратегій (Косаківська І.В., Бабенко Л.М., Войтенко Л.В.). Досліджено ендогенні індикатори репродуктивного розвитку фотоперіодично чутливих рослин. Показано, що первинна дія фотоперіоду (флорального стимулу) проявляється через зміни фітогормонального балансу, іонного гомеостазу та стану води (Негрецький В.А.). Розпочаті дослідження ліпідів, пігментів і фітогормонів у біотехнологічно перспективних зелених мікроводоростях родів Chlamydomonas, Ettlia та Haematococcus (Романеско К.О., Бабенко Л.М.). Започатковано вивчення фітогормонів дикорослих орхідних флори України, які мають високий природоохоронний статус, та введено їх в культуру in vitro. Проведені дослідження дали змогу виявити, вміст і співвідношення складових фітогормонального комплексу на певних етапах онтогенезу, що регулюють калюсогенез з експлантів вегетативних і генеративних органів орхідних.
