80-річчя академіка НАН України К.М. Ситника
3 червня 2006 р. виповнюється вісімдесят років видатному вченому-фітобіологу, організатору науки, політику, академіку НАН України Костянтину Меркурійовичу Ситнику.
Костянтин Меркурійович народився в м. Луганську. Після закінчення у 1949 р. Луганського педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка розпочав свою трудову діяльність на посаді асистента цього інституту, а з 1950 р. працює в Академії наук України (нині Національна академія наук), в якій пройшов шлях від аспіранта Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного до його директора, від кандидата наук до академіка. Перші свої кроки в ботаніці — дуже старій та надзвичайно добрій і красивій науці — він зробив за допомогою тодішнього завідувача кафедри ботаніки Луганського педагогічного інституту Ф.К. Терещенка і професора С.І. Лебедєва, аспірантом якого він став в Києві.
К.М. Ситник є автором біля 1000 наукових, науково-популярних, публіцистичних робіт, опублікованих в численних вітчизняних та закордонних виданнях. Він підготував біля 20 докторів та 30 кандидатів наук, які працюють не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу. Серед його учнів — академік і 3 члени-кореспонденти НАН України.
Під безпосереднім керівництвом та особистої участі К.М. Ситника в 70-і роки ХХ ст. були започатковані дослідження з біо- та хемосистематики рослин, закладено основи для подальшого розвитку генетичної та клітинної інженерії рослин в Україні. Фізіолог за фахом, він став гідним послідовником ідей академіка М.Г. Холодного, зробивши вагомий внесок в розробку його вчення про фітогормони. Запропонувавши системний рівень пізнання внутрішньої організації ростових процесів рослин, К.М. Ситник разом з колегами розпочав дослідження фітогормональної регуляції процесів життєдіяльності кореня, листка та стебла із застосуванням найсучасніших методів електронної мікроскопії та цитохімії.
Академік Ситник стояв біля витоків народження в Україні принципово нової галузі біології — конструюючої, інженерної ботаніки. Відкриття двобатьківського успадкування плазмогенів стало одним з найвидатніших досягнень української науки, надавши надію на створення генетично нових унікальних організмів. Висновки про особливу поведінку ядер і ДНК-вмісних органел при соматичній гібридизації, отримані в роботах К.М. Ситника, Р.Г. Бутенко та Ю.Ю. Глєби, сьогодні є основними положеннями трансмісійної генетики. За успішну розробку фундаментальних основ клітинної генетичної інженерії рослин група фахівців на чолі з К.М. Ситником була удостоєна Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1984 р.).
Наукова діяльність К.М. Ситника вже багато років пов'язана з питаннями космічної біології. Завдячуючи йому, в Національній академії наук було організовано комплексні дослідження впливу факторів космічного польоту на ріст, розвиток та життєдіяльність прокаріотичних та еукаріотичних організмів. За цикл робіт з дослідження закономірностей росту і розвитку мікроорганізмів в умовах космічного польоту очолюваний ним високопрофесійний колектив удостоєний Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1979 р.). Він є автором програми українсько-американського експерименту, пов'язаного з польотом у космос українського космонавта Л.К. Каденюка на кораблі "Колумбія" (США, 1997 р.).
Питання загальної ботаніки завжди хвилювали К.М. Ситника. Продовжуючи традиції славних попередників Д.К. Зерова, А.М. Окснера, М.І. Котова, М.В. Клокова, він разом із колегами вперше організував проведення комплексного дослідження роду Achillea, яке дало можливість глибше розкрити закономірності видової диференціації, показати складність філогенетичних зв'язків між таксонами на різних рівнях організації. Результати цих досліджень дозволили висунути ідею нового підходу до вивчення явищ природної диференціації фітобіоти, внутрішньої популяційної структури і найбільш раціонального відображення складної природної картини політипічної диференціації в таксономічних одиницях фітосистематики.
Питання екології, охорони природи, формування екологічної культури завжди займали чільне місце в науковій діяльності К.М. Ситника. Під його безпосереднім керівництвом було підготовлено колективну монографію "Охрана важнейших объектов Украины, Белоруссии и Молдавии" (1980 р.). Разом з колегами він ввів в Україні поняття "інвайронменталізм" і започаткував новий напрямок по вивченню навколишнього середовища — інвайронментологію. Завдяки його турботам було створено два біосферні заповідники. Всій науковій і природоохоронній громадськості відомі його монографії, підручники та довідник з екології, охорони довкілля, біосферології та ноосферології. Багато років академік очолював Національний комітет України з програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера". Багато зусиль К.М. Ситник доклав до створення "Червоної книги України" як редактор її першого видання (1980 р.) і публікації наукової спадщини академіка В.І. Вернадського — творця вчення про біосферу. В травні ц.р. у видавництві "Наукова думка" побачила світ монографія "В.І. Вернадський і Національна академія наук", яку підготував К.М. Ситник із співавторами.
Впродовж багатьох років К.М. Ситник вдало поєднував наукову роботу з науково-організаційною, обіймаючи посади керівника науково-організаційного відділу Президії академії наук України (1962-1966 рр.), головного вченого секретаря Президії (1966-1970 рр.), академіка-секретаря Відділення загальної біології (1972-1974 рр.), віце-президента, а пізніше першого віце-президента Національної академії наук України (1974-1988 рр.). Разом з Президентом академії наук Б.Є. Патоном він активно розбудовував вітчизняну науку, сприяв відкриттю багатьох наукових центрів академії у Львові, Донецьку, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, турбувався про соціальну захищеність та добробут наукових працівників.
Сьогодні Костянтин Меркурійович — почесний директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, голова Комісії по вивченню спадщини академіка В.І. Вернадського, Президент Українського ботанічного товариства, член редколегії журналів "Український ботанічний журнал", "Экология и ноосферология", "Вісника Харківського національного аграрного університету" (Серія: біологія), "Физиология растений" (Росія), "Ботанического журнала" (Росія), Голова спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій за спеціальностями "ботаніка" і "мікологія".
К.М. Ситник — видатний політичний діяч, був членом ЦК Компартії України (1982-1990 рр.), обирався депутатом Верховної Ради УРСР X та XI скликань, був Головою Верховної Ради УРСР Х скликання, народним депутатом Верховної Ради України ІІІ-го (1998-2002 рр.) та IV (2002-2006 рр.) скликань, очолював підкомітет Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти. Про величезну парламентську роботу говорить його вагомий законотворчий доробок, до якого входять важливі Закони та документи в галузі науки та освіти, а саме, З акони України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та "Про вищу освіту", а вторська розробка та перша редакція проекту Закону України "Про атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації", експертний висновок щодо Закону України "Про правовий статус майна і господарчу діяльність НАН України" , підготовка доповнень та зауважень стосовно експертизи положень про громадський контроль і громадських інспекторів з питань екології та багато інших нормативних документів, які стосуються охорони та збереження навколишнього середовища, функціонування Національної академії наук України, розбудови вищої і середньої школи.
Активною є і політична позиція К.М. Ситника. Разом парламентаріями-однодумцями та політиками національно-демократичного спрямування він брав активну участь у створенні Української народної партії "Собор" (нині Українська республіканська партія "Собор") (1999 р.). Залишаючись активним членом цієї партії, сьогодні Костянтин Меркурійович входить до складу її Центрального Проводу та очолює Раду Старійшин.
За величезну наукову, політичну та громадську діяльність Костянтин Меркурійович відзначений багатьма високими урядовими нагородами. Він є кавалером орденів Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції, Леніна, Ярослава Мудрого V ступеню, лауреатом Державних премій СРСР та України в галузі науки і техніки та премії ім. М.Г. Холодного, нагороджений медаллю "В память 1500-летия Киева". За значний внесок у розбудову української держави нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.
З нагоди ювілею наукова громадськість, колеги, учні щиро вітають Костянтина Меркурійовича та бажають міцного здоров'я, творчого натхнення, невичерпної працездатності, гумору і оптимізму.
