Про Інститут

Свій відлік часу Інститут веде з вересня 1921 р., коли було засновано першу в Україні ботанічну установу під назвою Ботанічний кабінет та Гербарій Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), яка в 1927 р. перетворилася на Науково-дослідний інститут ботаніки Народного Комісаріату освіти УРСР, а з 1 квітня 1931 р. – Інститут ботаніки ВУАН.

На початку 30-тих років в Інституті працювали видатні вчені О.В. Фомін, Д.К. Зеров, П.Ф. Оксіюк, А.С. Лазаренко, А.М. Окснер, Ю.Д. Клеопов, Я.С. Модилевський та ін., які з часом стали фундаторами різних наукових напрямків у ботаніці і створили наукові школи з флористики, бріології, ліхенології, цитології. Вже в 30-ті – 40-ві роки Інститут швидко розвинувся і перетворився на центральну ботанічну установу в Україні. В другій половині ХХ ст. в ньому сформувалися такі видатні вчені, як академіки К.М. Ситник, Ю.Ю. Глєба, М.А. Голубець, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, члени-кореспонденти С.П. Вассер, Я.П. Дідух, Є.Л. Кордюм, Л.І. Мусатенко, професори та доктори наук Т.Л. Андрієнко, А.С. Бухало, В.П. Гелюта, Д.В. Дубина, І.О. Дудка, Н.В. Кондратьєва, С.Я. Кондратюк, І.В. Косаківська, Н.П. Масюк, П.М. Царенко та багато інших. У 1971 р. Інституту було присвоєно ім'я видатного українського ботаніка М.Г. Холодного.

Від Інституту відбрунькувалися такі установи НАН України, як Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Інститут екології Карпат й Інститут клітинної біології та генетичної інженерії.

Сьогодні Інститут ботаніки – всесвітньо відома ботанічна установа з потужним науковим потенціалом, до складу якої входять 10 наукових відділів, міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи, польова експериментальна база, обчислювальний центр, наукова бібліотека та редакційно-видавничий відділ. В Інституті працюють 120 науковців, серед них два академіки та п'ять членів-кореспондентів НАН України, 28 докторів наук та 72 кандидати наук. Функціонує вчена рада в складі 27 осіб.

В Інституті є докторантура та аспірантура, через які здійснюється підготовка висококваліфікованих фахівців з ботаніки, екології, мікології, фізіології та біохімії рослин, клітинної біології. Працює Спеціалізована вчена рада з захисту докторських та кандидатських дисертацій із спеціальностей "ботаніка" та "мікологія".

Наукова робота проводиться за двома головними напрямами:

– критико-систематичні, флористичні, фітоценотичні, созологічні й екологічні дослідження фітобіоти та мікобіоти, розробка теоретичних питань організації та динаміки фіто- та ценорізноманіття, його моніторингу й охорони;

– дослідження структурно-функціональної організації рослин та грибів на організменному, клітинному і молекулярному рівнях в нормі та при змінах умов навколишнього середовища – природного та антропогенного.

Відповідно до напрямів роботи відділи Інституту об'єднуються в сектори вищих рослин, спорових рослин та експериментальної ботаніки.

Найвагомішими доробками Інституту у вивченні біорізноманітності є капітальне 12-томне видання "Флора УРСР", "Визначник рослин України", "Рослинність УРСР", ряд спільних із зарубіжними колегами видань, таких як "Флора Північної Америки", "Атлас флори Європи", випуски флор і визначники, присвячені споровим рослинам (мохам і водоростям) та грибам, включаючи лишайники. Значним досягненням у галузі аутфітосозології є опублікування і перевидання "Червоної книги України", "Зеленої книги України". Підготовлено до друку Карту рослинності Європи, започатковано видання "Екологічної флори", номенклатурно-таксономічних конспектів ("чек-листів") з біорізноманіття судинних рослин, водоростей і грибів України. Запропоновано концепцію формування національної заповідної мережі. В рамках міждержавного співробітництва під егідою МСОП розроблено перспективну мережу міждержавних природно-заповідних територій України.

Інститут бере участь у підготовці таких важливих документів, як Національна доповідь України, в розробці законів України про охорону рослинного світу, природно-заповідний фонд України тощо.

Наукові розробки Інституту широко використовуються в народному господарстві. Інститут пропонує співробітництво в різних напрямах, зокрема, методичні прийоми щодо використання лишайників і мохоподібних для індикації стану природних екосистем, культивування їстівних та лікарських грибів, дослідження біохімічних властивостей препаратів екзополісахаридів із синьо-зелених водоростей та їх застосування як імуносорбентів для вилучення важких металів, різних способів одержання кормового білка, гідролізатів полісахаридів рослинної сировини тощо.

Інститут ботаніки є головною установою в Україні і однією з провідних установ Європи з вивчення біорізноманітності на всіх рівнях організації судинних і спорових рослин та грибів. Інститут є також головною установою в програмі "Космічна біологія" Національної Космічної програми України. Базою для наукових досліджень є унікальні колекції (понад 1,6 млн. зразків), накопичені декількома поколіннями ботаніків, – гербарії судинних, спорових рослин та грибів, а також створені в останні десятиріччя колекція культур грибів та альготека.

При Інституті ботаніки працює Проблемна рада з питань ботаніки та мікології, яка координує роботу 52 ботанічних установ України, а також громадська організація "Українське ботанічне товариство".

В Інституті ботаніки видаються "Український ботанічний журнал" та міжнародний журнал "Альгология" ( Journal of Algology).