Про Інститут

Свій відлік часу Інститут веде з вересня 1921 р., коли під керівництвом академіка О.В. Фоміна була заснована перша в Україні ботанічна установа Всеукраїнської академії наук (ВУАН) під назвою Ботанічний кабінет та Гербарій. У 1922 р. на її базі створено науково-дослідну кафедру ботаніки, реорганізовану в 1927 р. в Науково-дослідний Інститут ботаніки Наркомосвіти УРСР, а з 1 квітня 1931 р. – в Інститут ботаніки ВУАН.

На початку 30-х років в Інституті працювали видатні вчені О.В. Фомін, Д.К. Зеров, П.Ф. Оксіюк, А.С. Лазаренко, А.М. Окснер, Ю.Д. Клеопов, Я.С. Модилевський, М.М. Підоплічко, В.І. Липський, М.Г. Холодний, В.М. Любименко, Є.П. Вотчал, А.О. Сапєгін та ін., які стали фундаторами різних наукових напрямків у ботаніці і створили наукові школи з флористики, бріології, ліхенології, цитології. У 1930-ті – 1940-ві роки Інститут швидко розвинувся і перетворився на провідну ботанічну установу в Україні. У другій половині ХХ ст. в ньому сформувалися такі видатні вчені як академіки К.М. Ситник, Ю.Ю. Глєба, М.А. Голубець, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, члени-кореспонденти С.П. Вассер, Я.П. Дідух, І.О. Дудка, Є.Л. Кордюм, С.Л. Мосякін, Л.І. Мусатенко, професори та доктори наук Т.Л. Андрієнко, А.С. Бухало, В.П. Гелюта, Д.В. Дубина, С.М. Зиман, О.К. Золотарьова, Н.В. Кондратьєва, С.Я. Кондратюк, І.В. Косаківська, Н.П. Масюк, В.В. Протопопова, П.М. Царенко та багато інших. У 1971 р. Інституту присвоєне ім’я видатного українського ботаніка академіка М.Г. Холодного.

Від Інституту ботаніки відбрунькувалися такі установи НАН України як Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Інститут екології Карпат, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії.

Сьогодні Інститут ботаніки – всесвітньо відома установа з потужним науковим потенціалом, структуру якої складають 8 наукових відділів, дві лабораторії у складі відділу, чотири науково-технічні та дев’ять науково-допоміжних підрозділів і служб. В Інституті працюють понад 100 науковців, серед них академік та три члени-кореспонденти НАН України, 21 доктор наук та більше 70 кандидатів наук. Функціонує вчена рада у складі 27 осіб.

При Інституті працює докторантура та аспірантура, через які здійснюється підготовка висококваліфікованих фахівців за спеціальністю 091 Біологія (спеціалізації з ботаніки, мікології, фізіології та біохімії рослин, клітинної біології). Працює спеціалізована вчена рада із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальностей “ботаніка” та “мікологія”.

Наукова робота проводиться за двома основними напрямами:

критико-систематичні, флористичні, фітоценотичні, созологічні та екологічні дослідження фіто- і мікобіоти, розробка теоретичних питань організації та динаміки фіто- і ценорізноманітності, їх моніторингу та охорони;
дослідження структурно-функціональної організації рослин і грибів на організменному, клітинному та молекулярному рівнях у нормі і при змінах умов навколишнього середовища природного та антропогенного походження, включаючи фактори космічного польоту.

Найвагомішими доробками Інституту з вивчення міко- та фіторізноманіття є «Флора УРСР», «Визначник рослин України», «Рослинність УРСР», «Флора грибів України», «Визначник грибів України», «Флора водоростей континентальних водойм України», «Визначник прісноводних водоростей України», випуски флор і визначники, присвячені мохам і лишайникам, серії «Екофлора України», «Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography», «Рослинність України», «Природно-заповідні території України. Рослинний світ», а також номенклатурно-таксономічні конспекти («Checklist») судинних рослин, водоростей і грибів України. З участю науковців установи підготовлені окремі томи таких зарубіжних видань як «Atlas Florae Europaeae», «Flora of North America north of Mexico», «Flora of China», «Flora of the British Isles», «Biodiverstiy of Cyanoprokaryotes, Algae and Fungi of Israel», «Flora of the USSR» (англомовне видання), «Флора Восточной Европы» (раніше – «Флора европейской части СССР»). Значним досягненням у галузі аутфітосозології є підготовка та ведення Червоної книги України і Зеленої книги України. У рамках міждержавного співробітництва під егідою МСОП розроблена перспективна мережа міждержавних природно-заповідних територій України.

Базою для наукових досліджень є унікальні колекції (понад 2,0 млн. зразків), накопичені декількома поколіннями ботаніків, – гербарії судинних, спорових рослин і грибів, а також створені в останні десятиліття колекція культур шапинкових грибів та альготека. Гербарій і колекція культур шапинкових грибів мають статус національного надбання України. У гербарії представлені численні типові та історичні зразки з усіх континентів.

Інституту ботаніки виступає базовою установою для двох громадських координаційних структур – Наукової ради з проблем ботаніки та мікології, яка координує роботу 52 ботанічних установ України, та Українського ботанічного товариства. Видаються два наукові журнали – «Український ботанічний журнал» і «Альгология» («International Journal of Algae»).

Інститут має низку практично значимих розробок для природоохоронної галузі, грибівництва, фармакології, косметології, сільського господарства і пропонує співробітництво з їх впровадження на договірній основі, зокрема, використання біоіндикаторів стану довкілля та методів експрес-обліку рослинних ресурсів, продуктивні штами і біотехнології промислового культивування нових видів їстівних та лікарських грибів (отримання високоякісного харчового продукту, основи для БАДів, композиції для косметичних засобів), методи культивування мікроводоростей для отримання біомаси, біологічно активних речовин і біоводню, новий екологічно безпечний ефективний препарат ацилгомосеринлактон для підвищення врожайності та стресостійкості аграрних культур та ін.