|
| |
|
|  |
Альгология 2023, 33(4): 247-277
https://doi.org/10.15407/alg33.04.247
Щербак В.І., Семенюк Н.Є., Давидов О.А., Ларіонова Д.П.
Сучасна характеристика фітопланктону, мікрофітобентосу та фітоепіфітону Канівського водосховища. Повідомлення 2: абіотичні чинники, кількісне різноманіття, домінуючий комплекс, трофність та оцінка якості водного середовища
Резюме Розглянуто кількісне різноманіття та домінуючі комплекси фітопланктону, мікрофітобентосу, фітоепіфітону лотичних і лентичних біотопів Канівського вдсх в літній сезон 2017-2022 рр. Проаналізовано їхній зв’язок з низкою абіотичних чинників, оцінено трофічний статус, інформаційне різноманіття за індексом Шеннона та якість води водосховища. Чисельність водоростей планктону складала 2780-124155 тис. кл./дм3, біомаса – 0,631-11,636 мг/дм3, бентосу – 390-13874 тис. кл./10 см2 та 0,162-2,651 мг/10 см2, епіфітону – 50-680 тис. кл./10 см2 та 0,050-1,679 мг/10 см2. У лотичних біотопах кількість фітопланктону була дещо вищою, ніж у лентичних, що зумовлено фітостоком з Київського вдсх та приток. Структурна організація фітопланктону та мікрофітобентосу представлена олігодомінантними комплексами Cyanobacteria – Bacillariophyta та Bacillariophyta – Cyanobacteria відповідно, а фітоепіфітону – монодомінантним комплексом Bacillariophyta. Доведено необхідність визначення домінуючих комплексів за чисельністю та біомасою. Домінуючі комплекси водоростевих угруповань чітко розділяються на три окремі кластери (для планктону, бентосу та епіфітону), а кожний з них – на два (для лотичних і лентичних біотопів). Подібність за за коефіцієнтом Серенсена між фітопланктоном і мікрофітобентосом була вищою, ніж між фітопланктоном і фітоепіфітоном, що можна пояснити осіданням планктонних форм на дно за різних екологічних умов. Високі кількісні показники, різноманітні домінуючі комплекси водоростевих угруповань залежать від низки абіотичних чинників (інтенсивності сонячної інсоляції, потужності фотичної зони, літніх температур води, концентрації біогенних елементів). За фітопланктоном трофічний статус водосховища оцінюється як евтрофний-політрофний, а за контурними угрупованнями – як олігомезотрофний-мезотрофний. Встановлені відмінності узгоджуються з теорією «альтернативних стабільних режимів» і пояснюються тим, що в літній період водосховище знаходиться в режимі високої каламутності, коли масово розвиваються планктонні Сyanobacteria, які «екранують» поверхню води та пригнічують фотосинтез контурних угруповань. Якість води Канівського вдсх знаходиться в межах ІІ-ІІІ класів (чисті-задовільно чисті води), наявність точкових чи розсіяних джерел забруднення води не встановлена, що в цілому співпадає з ретроспективними даними.
|
