Альгология 2023, 33(4): 292-308

 

https://doi.org/10.15407/alg33.04.292

 

Царенко П.М.†, Заіменко Н.В., Демченко Е.М., Михайлик Т.І., Дідик Н.П., Еллінська Н.Е., Харитонова І.П., Бендеричек Т.Ю., Мельник В.І.

 

Порівняльний аналіз ґрунтових екосистем заповідних та штучно створених букових лісів

 

Резюме

Досліджено особливості ґрунтових екосистем (склад водоростей, мікробіоценоз, агрохімічні та агрофізичні показники) букових пралісів Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника, а також штучних насаджень буку європейського (Fagus sylvatica L.) на ботаніко-географічній ділянці «Українські Карпати» Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Зразки ґрунту відбирали з травня по вересень упродовж 2020-2021 рр. Аналізували видовий склад мікроводоростей ґрунту, чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів, агрофізичні та агрохімічні характеристики ґрунтів. Переважання зелених водоростей зі значним різноманіттям джгутикових представників і повна відсутність ціанопрокарот є типовими ознаками лісових ґрунтів. Незначна кількість виявлених видів (12 – у букових пралісах та 15 – у штучних насадженнях буку) вказує на затінені лісові екосистеми зі збідненим підліском, якими є букові ліси. Попри спільні риси видовий склад водоростей ґрунтів обох фітоценозів досить різний. Ґрунти під буковими пралісами характеризуються значним переважанням зелених водоростей, серед яких суттєву частку складають требуксієфіцієві представники з аерофітною причетністю, що вказує на гірський характер ґрунтової альгофлори. Ґрунти під штучними насадженнями буку характеризуються багатшим видовим різноманіттям і переважанням хлорофіцієвих зелених водоростей, що є типовим для рівнинних лісів. Характерною особливістю заповідних та штучно створених букових лісів була відносна висока чисельність мікроміцетів. Кореляційний аналіз результатів досліджень показав позитивний зв’язок між водоростевим різноманіттям та чисельністю двох еколого-трофічних груп мікроорганізмів: актиноміцетів та аммоніфікаторів. Зростання альгорізноманіття позитивно корелювало з вмістом кальцію та магнію і негативно – з вмістом фосфору.

 

На головну