|
2007 №1 №2 №3 №4
№1
О.А. Іванова, О.С.Кравчук, О.В. Колмакова
ЕКОЛОГО-ФЛОРИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІТОПЛАНКТОНУ МАЛИХ ВОДОЙМ М. КРАСНОЯРСЬКА (РОСІЯ)
Вивчено видовий склад фітопланктону чотирьох малих рекреаційних водойм м. Красноярська – ставків Бугач, Лісний, Нижній, Ветлужанка. Найбільше таксономічне різноманіття відмічено у зелених, діатомових і дінофітових водоростей. Визначено трофічний статус вивчених водойм.
Н.П. Масюк, Ю.І. Посудін
ВПЛИВ рH СЕРЕДОВИЩА НА ПАРАМЕТРИ ФОТОРУХУ DUNALIELLA SALINA TEOD. (CHLOROPHYTA)
Досліджена залежність параметрів фоторуху Dunaliella salina Teod. (рухливості клітин, швидкості їх поступального руху, фототопотаксису) від різних початкових значень рН незабуференого середовища в умовах 2,95-9,50. В кінці першої доби досліду водорості виявляли рухливість в діапазоні 2,95<рН<9,50. У варіанті з рН 2,95 усі клітини D. salina були нерухомі і незабаром гинули. В інших варіантах відбувалася саморегуляція рН середовища, і в кінці 20-ї доби від початку досліду його значення встановлювалось у межах 6,50-8,47, придатних для життя і рухливості клітин D. salina. Найменші зміни рН спостерігалися у варіанті з початковим рН 8,1, найбільші – у крайніх варіантах з кислим та високолужним середовищами. Вперше встановлено, що оптимуми рН для різних параметрів фоторуху D. salina неоднакові: для рухливості клітин (Nm/N0 = 100%) оптимальне значення рН 6,8; для фототопотаксису (F=0,7) – 7,35, для швидкості поступального руху (V=47±2 мкм/с) – 8,00. Неоднакова також чутливість параметрів фоторуху до діапазону змін рН. Отримані дані можуть свідчити на користь існування різних регуляторних механизмів для різних параметрів фоторуху джгутикових водоростей. Параметри фоторуху фітомонад, у першу чергу дані про швидкість поступального руху їх клітин, можуть бути одним з критеріїв підбору оптимальних середовищ для їх культивування.
Н.Г. Мензянова, А.І. Божков, Т.Ю. Ваніфатова
БАКТЕРІЇ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ DUNALIELLA VIRIDIS TEOD.
Із лабораторної культури Dunaliella viridis Teod. були виділені пігменти, що містять бактерії. Бактерії зберігали пігментацію з високим вмістом NaCl (середовище Мюнца з 5–10%–м вмістом NaCl). На середовищах з низьким вмістом NaCl бактерії втрачали пігментацію. На середовищі з н-алканами бактерії накопичували значну кількість нейтральних ліпідів. Активність депонування нейтральних ліпідів позитивно корелювала з вмістом пігментів в клітинах бактерій.
Н.А. Бондаренко, Л.А. Щур
CYANOPHYTA ПЛАНКТОНА НЕВЕЛИКИХ ВОДОЙМ СХІДНОГО СИБІРУ
Наведено результати дослідження таксономічного складу, чисельності, біомаси і продукції представників Cyanophyta найбільших водойм Східного Сибіру. Досліджувалися як мілкі озера, що добре прогріваються, і плесові розширення річок, так і гірські озера регіону. Для виявлення особливостей видового складу Cyanophyta різнотипних, природних водойм використано результати, отримані при вивченні фітопланктону Берешського водосховища. Аналіз оригінальних і літературних даних дозволив виділити два комплекси синьозелених водоростей: літній і зимовий. Встановлено, що в водоймах Східного Сибіру інтенсивний розвиток Cyanophyta викликає “цвітіння” води і погіршує її якість. Виявлено наймасовіші види сибірських водойм: Anabaena flos-aquae, A. lemmermannii, A. spiroides, Aphanothece clathrata, Aphanizomenon flos-aquae, Cyanonephron styloides, Microcystis aeruginosa, M. pulverea.
В.П. Герасим’юк, О.А. Ковтун
МІКРОСКОПІЧНІ ВОДОРОСТІ ТИГУЛЬСЬКОГО ЛИМАНУ (ЧОРНЕ МОРЕ, УКРАЇНА)
В Тигульському лимані виявлено 101 вид і внутрішньовидовий таксон мікроскопічних водоростей, які відносяться до 5 відділів, 8 класів, 15 порядків, 28 родин. За систематичним складом переважали діатомові водорості (77 видів) порівняно з синьозеленими (18), зеленими (4), евгленовими (1) і дінофітовими (1). Вперше наведено для даного водойму 21 вид.
Л.М. Теренько
ВИДОВИЙ СКЛАД І РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ДІНОФІТОВИХ ВОДОРОСТЕЙ (DINOPHYTA) ЧОРНОГО МОРЯ
На основі аналізу оригінальних і літературних даних (з урахуванням результатів таксономічних ревізій і номенклатурних змін) складено сучасний список дінофітових водоростей Чорного моря. До нього увійшли 324 види (345 внутрішньовидових таксона). Новими для чорноморської флори є 57 видів.
О.В. Коваленко, О.А. Кислова
НОВІ ДАНІ ПРО CYANOPHYTA (CYANOPROCARYOTA) НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ “ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ” (УКРАЇНА)
Вивчалися синьозелені водорості деяких водних та позаводних місцезростань НПП “Подільські Товтри”. Виявлено 24 види Сyanophyta, з яких 23 вперше вказуються для даного парку. Відмічені види, що розвиваються в значній кількості, та види, які утворюють макроскопічні розростання. Вперше в Україні знайдено вид Gloeocapsopsis cyanea (Krieger) Komarek et Anagn., наводяться його опис та рисунок.
М.С. Куликовський
ДО ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ І РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ІЗ РОДІВ MAYAMAEA LANGE–BERTALOT I FISTULIFERA LANGE–BERTALOT (BACILLARIOPHYTA) В РОСІЇ І МОНГОЛІЇ
В результаті вивчення проб з різних екосистем Росії і Монголії (сфагнові болота, озера, річки) виявлено 6 таксонів із роду Mayamaea Lange–Bertalot та 2 – із роду Fistulifera Lange–Bertalot (Bacillariophyta). Дані про морфологічну мінливість, отримані за допомогою електронного мікроскопу, дозволили розширити діагноз Mayamaea atomus (Kutz.) Lange–Bertalot var. permitis (Hustedt) Lange–Bertalot і M. arida (Bock) Lange–Bertalot. Останній вид вперше виявлений нами після типового опису. Встановлено закономірності морфологічної мінливості. Найбільш варіабельною ознакою у представників двох родів є ширина стулки. Отримані дані дозволили розширити уявлення про географічне розповсюдження цих видів у Східній Європі і Монголії. Для цих територій вперше наводяться види M. atomus var. permitis и Fistulifera saprophila (Lange–Bertalot & Bonik) Lange–Bertalot.
Е.А. Жегалло, Г.А. Карпов, О.Г. Лупікіна, Л.М. Герасименко, В.К. Орлеанский
CYANOPHYTA В ГЕЙЗЕРИТОВИХ ВІДКЛАДЕННЯХ КАМЧАТКИ
При вивченні зразків гейзеритів Камчатки за допомогою скануючого електронного мікроскопу виявлена різноманітна мінералізована мікробіота синьозелених водоростей (Cyanophyta), окремнена в екстремальних температурних умовах гідротермальних систем. Термофільні синьозелені водорості та інша мікробіота формують мікроструктуру і текстуру досліджуваних утворень. Зроблено припущення щодо фізіологічної активності мікробіоти, як бактеріальної матриці в процесі осадження кремнію.
Д.Д.О. Вага
ПАЛЕОЕКОЛОГІЯ ГАПТОФІТОВИХ ВОДОРОСТЕЙ (COCCOLITOPHORIDAE) В ПАЛЕОЦЕН–ЕОЦЕНОВИХ БАСЕЙНАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДОНБАСУ Й ПРИКАВКАЗЗЯ
На основі визначення викопних кокколітофорид здійснено палеоекологічний аналіз, який дозволив виділити такі групи таксонів: екваторіально-тропічні, широкотропічні, вузькотропічні і субтропічні. Встановлено, що протягом пізнього палеоцену, раннього, середнього і верхнього еоцену (55-38 млн. років) в межах району дослідження існував теплий, відкритий, відносно глибоководний палеобасейн. На межі пізнього еоцену – раннього олігоцену в басейні спостерігається різке скорочення тропічних і субтропічних видів та збільшення бореальних.
А.С. Стеніна, С.І. Генкал
ЦІКАВІ ЗНАХІДКИ ЦЕНТРИЧНИХ ДІАТОМОВИХ ВОДОРОСТЕЙ В ВОДОЙМАХ МАЛОЗЕМЕЛЬСЬКОЇ ТУНДРИ (РОСІЯ)
Наведено результати електронно-мікроскопічного дослідження Centrophyceae деяких водойм Малоземельської тундри. Виявлено 17 видів, нових для озер цього регіону, в тому числі види двох не відомих раніше родів (Orthoseira і Thalassiosira). Один вид, а саме Cyclotella delicatula Hustedt, виявився новим для флори Росії.
С.І. Генкал, Т.М. Міхеєва
НОВИЙ ДЛЯ НАУКИ ВИД РОДУ CYCLOTELLA KUTZING (BACILLARIOPHYTA)
На основі результатів електронно-мікроскопічного вивчення фітопланктону описано новий для науки вид роду Cyclotella Kutzing (Bacillariophyta) з озера Нароч (Бєларусь). Вид подібний до Cyclotella kuetzingiana Thwaites.
Л.М. Бухтіярова
ДО РЕВІЗІЇ РОДУ ACHNANTHES BORY S. LATO (BACILLARIOPHYTA). 1. РОДИ ACHNANTHES BORY S. STR. І ACHNANTHIDIUM KUTZING S. STR.
Представлено діагнози нових родів, виділених протягом останніх 10 років з роду Achnanthes Bory s. lato на основі електронно-мікроскопічних досліджень, а також перелік таксономічних комбінацій в межах цих родів. Перша частина роботи присвячена історії вивчення роду Achnanthes, розгляду нових типів ареол – макроареол і постмакроареол, нової ознаки – ступеню гетеровальварності панцира, запропонованих для опису таксонів діатомових водоростей, уніфікованого плану складання діагнозів родів. Наведено удосконалені діагнози родів Achnanthes s. str. і Achnanthidium Kutzing s. str.
№2 (2007)
М.В. Усольцева, Є.В. Лихошвай
ТОНКА БУДОВА ПАНЦИРІВ ВИДІВ РОДУ AULACOSEIRA THWAITES (BACILLARIOPHYTA) З РІКИ ОБ (РОСІЯ)
Виміряно морфологічні параметри і вивчено тонку будову панцирів видів Aulacoseira granulata (Ehrenberg) Simonsen, A. ambigua (Grunow) Simonsen, A. subarctica (O. Muller) Haworth. и A. islandica (O. Muller) Simonsen з літнього фітопланктону р. Об. Вигнута форма була відмічена тільки для виду A. ambigua, яка за тонкою будовою від типової не відрізнялася. Вид A. islandica з р. Об відрізняється від представників з водойм Північної Америки, Європи з о. Байкал за кількістю, розташуванням і формою двогубих виростів. Виявлено його найбільшу схожість з далекосхідною популяцією і видом A. pseudoislandica з плестоценовых відкладень Камчатки.
Г.С. Мінюк, Н.В. Терентьєва, І.В. Дробецька
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГІЧНИХ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНИХ ОЗНАК ТРЬОХ ШТАМІВ HAEMATOCOCCUS PLUVIALIS FLOTOW (СHLOROPHYTA, CHLAMYDOMONADALES)
Досліджено особливості морфології та хімічного складу вегетативних клітин і апланоспор у трьох штамів Haematococcus pluvialis Flotow в умовах двохстадійної накопичувальної культури. Показано, що штами Н. pluvialis, які мають різне географічне походження та історію зберігання у колекціях мікроводоростей, можуть суттєво відрізнятись за низкою морфологічних і фізіолого-біохімічних ознак: формі та розмірам клітин, оптичним характеристикам культур, швидкості росту на вегетативній фазі життєвого циклу, а також інтенсивності метаболічних процесів, що забезпечують трансформацію вегетативних клітин у апланоспори та накопичування вторинних каротиноїдів.
I.М. Чубчикова, В.А. Сілкін, I.К. Євстигнєва
ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ЧЕРВОНОЇ МОРСЬКОЇ ВОДОРОСТІ GELIDIUM LATIFOLIUM (GREV.) BORN ET THUR. В НАКОПИЧУВАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ
Дослiджували потоки неорганiчного азоту та фосфору у чорноморської червоної макроводоростi Gelidium latifolium (Grev.) Born et Thur., що мiстить агар, в експериментi при вирощуваннi її в накопичувальнiй культурi в перiодичному режимi живлення. За 20 дiб культивування бiомаса макроводоростi зросла з 1,33 до 2,88 (при 15,5о С) та 3,41 г сухої маси (при 21,5о С). Кривi накопичення бiомаси добре апроксимуються експоненцiальною функцiєю; показники експоненти дозволяють розрахувати час подвоєння бiомаси: 13 дiб при 15,5о С та 12 дiб при 21,5о С. Зниження концентрацiї бiогенiв у живильному середовищi описується експоненцiальною функцiєю. Питомi характеристики поглинання фосфору та азоту зменшуються в процесi культивування. Питома швидкiсть поглинання фосфору вища при температурі 21,5о С, нiж при 15,5о С. Поглинання азоту в формi нiтрату проходило більш iнтенсивно при температурі 15,5о С, нiж при 21,5о С, протягом всього експерименту. До 8-ї доби експерименту питома швидкiсть поглинання нiтратiв змiнювалася не суттєво; потім – рiзко знижувалася. Одночасно з поглинанням нiтратiв вiдбувалося видiлення в середовище нiтритiв, причому при температурі 21,5о С з бiльшою питомою швидкiстю, нiж при 15,5о С. Кривi, що вiдображають змiну питомої швидкостi видiлення нiтритiв, носять одновершинний характер з максимумом на 8-му добу.
Г.Г. Мінічева
СУЧАСНА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ УГРУПОВАНЬ МАКРОФІТІВ ФІЛЛОФОРНОГО ПОЛЯ ЗЕРНОВА
Розглянуто сучасну морфофункціональну організацію угруповань макрофітів філлофорного поля Зернова за результатами двох міжнародних рейсів 2004 і 2006 рр. Показано, що угруповання філлофори заміщуються тонко розгалудженими нитчастими водоростями (Polysiphonia sanguinea (Ag.) Zanard., Feldmania irregularis (Kutz.) Hamel., Desmarestia viridis (Ag.) Zanard.), екологічна активність яких за показниками питомої поверхні в 10-40 разів вища, ніж у філофори. Порівняльний аналіз етапів морфофункціональної перебудови прибережного фітобентосу Дунай-Дніпровського міжріччя та глибоководних угруповань шельфу під впливом евтрофування показав, що на сьогоднішній день угруповання альгофлори зазнають аналогічної перебудови, яка відбувалася з прибережною цистозірою у 70-80-ті роки минулого сторіччя.
В.І. Щербак, Н.Н. Корнійчук
ФІТОМІКРОЕПІФІТОН ПЛЕСІВ І ПЕРЕКАТІВ РІКИ ТЕТЕРІВ (УКРАЇНА)
Розглядається зміна структурних і кількісних показників водоростевих угруповань обростань рослинних субстратів, морфологічно різнотипних ділянок р. Тетерів. Показано, що максимального развитку фітомікроепіфітон досягає на плесах ріки, а на перекатах показники його видового різноманіття, чисельності і біомаси були на порядок нижчими. Домінуюча роль у всі сезони належала діатомовим і зеленим водоростям. Проби фітомікроепіфітону відбирали у весняний, літній і осіній періоди 2004 р.
Эрсин Ківрак, Хасан Гюрбюз, Закерія Альтунер, Алі Сулун
ФІТОПЛАНКТОН І ЯКІСТЬ ВОДИ ОСНОВНИХ ПРОТОЧНИХ ВОДОЙМ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ ТУРЦІЇ (РАЙОН ЕРЗУРУМА)
Наведено результати тривалих досліджень видового складу фітопланктону, трофічного статусу і якості води в основних слабопроточних водоймах північно-східного регіону Турції. Всього було виявлено 253 види з 79 родів, які відносяться до відділів Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanophyta, Euglenophyta, Dinophyta іChrysophyta. Bacillariophyta в цілому домінували в фітопланктонних угрупованнях досліджуваних водойм. Обговорюються особливості трофічного статусу і якості води досліджуваних водойм.
С.Ф. Комулайнен
АЛЬГОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОЗЕРНО-РІЧКОВИХ СИСТЕМАХ ПІВНОЧІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ РОСІЇ
Аналізуються работи, присвячені вивченню водоростей в озерно-річних системах східної Феноскандії (Ленінградська і Мурманська області, Республіка Карелія) від перших публікацій початку XIX ст. до наших днів.
Ю.В. Науменко
ПЕРШІ ВІДОМОСТІ ПРО ВОДОРОСТІ ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СИБІРСЬКІ УВАЛИ" (ЗАХІДНА СИБІР, РОСІЯ)
Наведено результати досліджень водоростей, зібраних в липні 2005 р. у р. Сей-Кор-Еган природного парку "Сибірські Ували" (Західна Сибір, Росія). Всього виявлено 136 таксонів, основну частину яких складали Bacillariophyta (64) и Chlorophyta (48). Проаналізовано систематичний склад водоростей, розподіл за групами активності, вказано нові для регіону знахідки.
М.І. Ярушина, С.І. Генкал
ДО ВИВЧЕННЯ ФЛОР И ДІАТОМОВИХ ВОДОРОСТЕЙ (CENTROPHYCEAE) ВОДОЙМ СХІДНОГО СХИЛУ ПОЛЯРНОГО УРАЛУ (РОСІЯ)
В результаті вивчення фітопланктону з озер і річок (21) східного схилу Полярного Уралу за допомогою скануючої електронної мікроскопії виявлено 23 таксона центричних діатомових водоростей з 7 родів: Aulacoseira, Cyclostephanos, Cyclotella, Melosira, Paralia, Pliocaenicus, Stephanodiscus. 11 видів та різновидностей виявилися новими для досліджуваного регіону.
С.І. Генкал, Т.М. Міхеєва
ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЦЕНТРИЧНИХ ДІАТОМОВИХ ВОДОРОСТЕЙ ДЕЯКИХ ОЗЕР БЄЛАРУСІ
Електронно-мікроскопічне вивчення фітопланктону озер Нароч, Мястро, Баторино дозволило виявити 12 представників центричних діатомових водоростей, що належать до родів Aulacoseira, Cyclotella, Stephanodiscus, Thalassiosira, в т.ч. новий для науки вид Сyclotella narochanica Genkal et Mikheeva, а також вид, новий для флори Бєларусі – Stephanodiscus heterostylus. Обговорюються питання виділення нового для науки роду Puncticulata і розділення видів P. comta і P. radiosa.
С.О. Садогурська
НОВІ ДЛЯ УКРАЇНИ ТАКСОНИ CYANOPHYTA (CYANOPROCARYOTA) МОРСЬКОЇ КАМ'ЯНИСТОЇ СУПРАЛІТОРАЛІ КРИМУ
Наведено опис та рисунки 7 таксонів Cyanophyta (Cyanoprocaryota), вперше знайдених в Україні: Gloeocapsa lithophila (Erceg.) Hollerb., Lyngbya epiphytica f. calotrichicola (Copelend) Kondrat., Lyngbya gardneri (Setch. et Gardn.) Geitl., Schizothrix septentrionalis Gom., Microcoleus confluens Setch. et Gardn., Microcoleus tenerrimus f. minor Elenk., Gloeothece coerulea Geitler.
Т.В. Паршикова, Є.В. Пацко, Л.А. Сіренко
ВИКОРИСТАННЯ МІКРОСКОПІЧНИХ ВОДОРОСТЕЙ ЕВТРОФНИХ ВОД ДЛЯ ПІДТРИМАННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ І ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН
Наведено огляд даних, які стосуються додаткових ресурсів основних біогенних елементів і природних біологично активних органічних сполук, важливих для врожайності сільськогосподарських рослин і підтримання родючості грунтів. Зроблено висновок, що з цією метою можуть бути використані збагачені біогенними елементами придонні шари води і біомаса водоростей евтрофних водойм. Наведено приклади практичної реалізації подібних завдань, як екологічно доцільного способу зменшення шкідливих наслідків антропогенного пресу на водні об'єкти і накопичення в грунті певних запасів біогених елементів.
Н.І. Стрельнікова
ПРОВІДНІ ДІАТОМОЛОГИ РОСІЇ
Історія вивчення діатомових водоростей в Росії є частиною трьохсотрічної історії діатомології. На різних етапах развитку цієї області науки внесок російських дослідників був значним. Наводяться короткі біографії і цитуються основні праці вчених, які працювали в Росії в різні періоди, з ХVIII ст. до 2005 р.
№3 (2007)
О.В. Родіонова, Г.В. Помазкіна
МОРФОЛОГІЧНА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СYMBELLA VENTRICOSA KUTZ. (BACILLARIOPHYTA) В ОЗЕРІ БАЙКАЛ (РОСІЯ)
За допомогою електронної мікроскопії вивчено стулки діатомової водорості Cymbella ventricosa Kutz. з озера Байкал. Виявлено значну варіабельність кількісних і якісних морфологічних ознак даного виду, що дозволило уточнити і розширити його діагноз.
І.П. Новікова, Т.В. Паршикова, В.В. Власенко, І.Б. Зубенко.
ВПЛИВ K2CR2O7 НА ФОТОСИНТЕТИЧНУ АКТИВНІСТЬ І РУХЛИВІСТЬ КЛІТИН EUGLENA GRACILIS KLEBS
Досліджено вплив K2Cr2O7 (в концентрацї от 0,05 (ПДК) до 135 мг/л) на фізіологічні показники високосапробного виду зеленої мікроскопічної водорості Euglena gracilis Klebs. Комплекс використаних методів (диференціальна флуорометрія, лазерна кореляційно-доплерівська спектрометрія) дозволили досліджувати динаміку зміни концентрації хлорофілів, потенціальної фотосинтетичної активності, а також швидкості і енергетики руху клітин E. gracilis в залежності від тривалості контакту з хромом (1, 4 і 7 діб). Встановлено, що ступінь токсичності хрому суттєво залежить не тільки від концентрації діючого мікроелементу, але й від тривалості контакту з ними клітин. При збільшенні тривалості останнього токсичність значно зростає.
Д.В. Мікулич
ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ СУМІСНОСТІ ПОЛІСАХАРИДІВ FURCELLARIA LAMOUR. I PHYLLOPHORA GREV. (RHODOPHYTA)
Досліджено умови сумісності полісахаридів червоних водоростей Балтійського моря Furcellaria lumbricalis (Huds.) Lamour. і Phyllophora truncata (Pall.) Newroth et Taylor (Rhodophyta). Показано схожість оптичних якостей розчинів полісахаридів. Високі значення спін-спінової релаксації характерні для полісахаридних ланцюгів фурцелларана і полісахарида філлофори, що свідчить про відсутність кристалічних областей в системах цих біополімерів. Полісахариди F. lumbricalis і Ph. truncata здатні формувати однорідні стійкі композиції з високою желеподібною здатністю. Їх можна використовувати в якості структуроутворювачів – аналогів агарів і каррагенинів, а суміші фурцеллярії і філлофори – як сировину для їх отримання.
Р.Е. Романов
LIMNOTHRIX REDECKEI (VAN GOOR) MEFFERT (CYANOPROKARYOTA) В ПЛАНКТОНІ Р. БАРНАУЛКИ (РОСІЯ)
В результаті досліджень в кінці літа – на початку осені 2002-2003 рр. в планктоні нижньої течії рівнинної р. Барнаулки з незарегульованим стоком виявлено значний розвиток лімнофільного Limnothrix redeckei (Van Goor) Meffert, що, мабуть, обумовлено зниженням рівня води та інтенсивністю зовнішнього водообміну. На початку зими, при відкритій воді ріст чисельності і біомаси L. redeckei супроводжувався збільшенням середніх величин об'єму клітини і трихома при відносно стабільному середньому числі клітин в трихомі. Зі зниженням освітлення через збільшення товщини льоду одночасно зі зниженням чисельності і біомасси зменшувалася середня довжина трихома L. redeckei. Трихоми L. redeckei при повній або частковій втраті газових вакуолей відрізнялися від Pseudanabaena limnetica (Lemm.) Anagn. et Komarek відсутністю перешнуровок у поперечних перегородок. Це не збігається зі спостереженнями і припущенням Б.А. Уіттона (Whitton, 2002) про тотожність згаданих видів.
В.І. Щербак, Ю.С. Кузьминчук
ТРАПЛЯННЯ ВИДІВ І РІЗНОМАНІТТЯ ПЛАНКТОННИХ ВОДОРОСТЕЙ Р. ТЕТЕРІВ ТА ЇЇ ВОДОСХОВИЩ (УКРАЇНА)
Представлені результати досліджень трапляння водоростей планктону р. Тетерів та її водосховищ від витоку до впадіння в Київське водосховище. Провідними відділами у формуванні різноманіття фітопланктону в залежності від трапляння водоростей (за значеннями флористичного індексу Fsрp) були Chlorophyta, Bacillariophyta і Cyanophyta. В цілому упродовж 2004 р. планктонні водорості були представлені 242 видами (280 внутрішньовидовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду), що належать до 8 відділів. У формуванні видового різноманіття провідна роль належала Chlorophyta, Bacillariophyta, Euglenophyta.
С.Ю. Садогурський
МАКРОФІТОБЕНТОС ЧОРНОМОРСЬКОГО УЗБЕРЕЖЖЯ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА (КРИМ)
За результатами досліджень 2004 р. наводяться дані про просторовий розподіл, якісний і кількісний склад макрофітобентосу біля м. Ак-Бурун (Крим: пріоритетна ділянка Такил; Чорне море). Охарактеризовано зміни значень показників уздовж берега і з глибиною. Загалом зареєстровано 68 видів макроводоростей: Chlorophyta - 13 (19%), Phaeophyta - 19 (28%), Rhodophyta - 42 (62%). Біомаса бентосної рослинності сягає 0,7-1 кгxм-2 у псевдоліторалі (32 види водоростей) і 1,5-7 кгxм-2 у субліторалі (64 види водоростей). Показана доцільність виділення в межах псевдоліторальної зони двох підзон. Альгофлора має виражений олігосапробний характер. За кількістю видів переважають коротковегетуючі водорості, а за біомасою - багаторічні. Акваторію рекомендовано включити до складу ПЗФ.
С.І. Генкал, Н.В. Вєхов
ДОПОВНЕННЯ ДО ФЛОРИ BACILLARIOPHYTA ВОДОЙМ РОСІЙСЬКОЇ АРКТИКИ
На основі електронно-мікроскопічного вивчения проб бентосу з водойм архипелагу Нова Земля і о. Вайгач отримані нові дані про флору Bacillariophyta. Виявлено 22 нових для флори Росії таксона, наведено їх короткий опис, оригінальні мікрофотографії і дані про місцезнаходження, екологію і розповсюдження.
М.Ю. Шаріпова
ВОДОРОСТІ ВОДНО-НАЗЕМНИХ ЕКОТОНІВ ДОЛИНИ РІКИ БАСУ (ПІВДЕННИЙ УРАЛ, РОСІЯ)
Виявлено закономірності розподілу водоростей в різних зонах річкової долини, а також фактори, що їх визначають. У водно-наземных екотонах р. Басу виявлено 148 видів водоростей, які відносяться до 5 відділів. За рясністю на всіх ділянках поздовжнього профілю долин и ріки переважали водорості відділів Cyanophyta і Bacillariophyta, за відносним траплянням – Bacillariophyta (44%), Cyanophyta (32%) і Сhlorophyta (21%). Екотони відрізнялися не тільки за видовим складом водоростей, але й їхньою рясністю, траплянням, спектром життєвих форм і значенням коефіцієнту середовища. Найбагатшими за кількістю видів були літоральна зона ріки і зона другого висотного ступеня центральної пойми, для яких характерно збільшення різноманіття загальної систематичної структури, а грунтові водорості характеризувалися повночленністю спектра життєвих форм.
О.І. Бєлих, Г.В. Помазкіна, И.В. Тихонова, И.В. Томберг
ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТНЬОГО ФІТОПЛАНКТОНУ І АВТОТРОФНОГО ПІКОПЛАНКТОНУ ОЗЕРА БАЙКАЛ (РОСІЯ)
Розглянуто особливості видового різноманіття, чисельності і біомаси фітопланктону і автотрофного пікопланктону в різних районах оз. Байкал влітку 2005 р. Показано, що у трьох котловинах домінує один і той же комплекс видів, за винятком заток, мілини прибережних ділянок, де спостерігалося збільшення видового складу, чисельності і біомаси фітопланктону. Рівень розвитку літнього фіто- і пікопланктону в пелагіалі характеризується як середньо продуктивний. Частка автотрофного пікопланктону в загальній біомасі по акваторії озера складала от 3 до 71%, концентраціі хлорофилла a – от 57 до 89%. В затоках і мілководдях відмічено зменшення частки пікопланктону в загальній біомасі. В пелагіалі озера роль автотрофного пікопланктону значна, його біомаса становила 38-62%.
В.А. Сілкін, Н.В. Миронова
ПРОДУКЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЧОРНОМОРСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ ВОДОРОСТІ GRACILARIA VERRUCOSA (HUDS.) PAPENF. F. PROCERRIMA (ESP.) AG. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ
Вивчені продукційні характеристики чорноморської червоної водорості Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. f. procerrima (Esp.) Ag. у періодичній і безперервній культурі при температурі середовища 18; 23; 27о С та інтенсивності світла 30 і 40 Вт/м2. Встановлено, що температура середовища визначає інтенсивність адаптаційних перебудов сланей макрофіта. Показано, що температура середовища 23о С є оптимальною за критерієм продуктивності таломів. Ріст грацилярії, крім температури середовища, залежить також від рівня освітлення. Так, при температурі середовища 27о С стійкий ріст грацилярії відмічено тільки при інтенсивності світла 40 Вт/м2. Безпосереднього впливу періодичного або безперервного способу подачі харчування на продукційні характеристики водорості не виявлено, однак у першому випадку спостерігали менш інтенсивне появлення епіфітів. Максимальні значення продукції (121,4 г сирої біомаси з м2 за добу) і питомої швидкості росту (0,13 діб-1) грацилярії отримані в безперервній культурі при температурі середовища 23оС та інтенсивності світла 40 Вт/м2.
№4 (2007)
Паламар-Мордвинцева Г.М., Царенко П.М.
КОНЦЕПЦІЯ ВИДУ І СУЧАСНІ ЗАВДАННЯ СИСТЕМАТИКИ ВОДОРОСТЕЙ
Обговорюється концепція виду у водоростей. Дана коротка історія розвитку поняття виду в альгології. Розглядається морфологічна, біологічна і філогенетична концепція виду, значення експериментальних і молекулярно-генетичних досліджень у визначенні виду у водоростей-евкаріотів хлорофітної лінії еволюції. Визначено основні завдання систематики водоростей у зв'язку із застосуванням найновіших методів пізнання виду.
Лось С.І., Фомішина Р.М., Васильченко С.М., Захарова Т.О., Сіваш О.О.
ВПЛИВ ЧЕРВОНОГО СВІТЛА НА ФОТОСИНТЕТИЧНИЙ АПАРАТ ПРИ АВТО- І ФОТОГЕТЕРОТРОФНОМУ РОСТІ SPIRULINA PLATENSIS (NORDST.) GEITL. (CYANOPHYTA)
Досліджено вплив червоної підсвітки світлодіодів (lmax = 630 нм, Dl = 20 нм) на фоні білого випромінення люмінесцентних ламп на фотосинтетичний апарат Spirulina platensis (Nordst.) Geitl. і ріст культури при її автотрофному і фотогетеротрофному режимі живлення. Показано, що в умовах червоного випромінювання світлодіодів вміст всіх пігментів зменшується приблизно на третину, тоді як співвідношення пігментів майже не змінюється. Внесення глюкози в культуральне середовище призводить до ще більшого зниження вмісту всіх пігментів і зміни їх співвідношення як на білому, так і на червоному світлі. Червоне світло сприяло значному накопиченню біомаси водорості, максимальне значення якої спостерігається в умовах фотогетеротрофного росту (у 3,6 рази). На основі біохімічних і флуоресцентних показників зроблено висновок про ефективність використання червоного світла фотосинтетичним апаратом S. platensis. Застосування монохроматичних червоних світлодіодів дозволяє цілеспрямовано змінювати спектральний склад штучних джерел світла, досліджувати видові особливості адаптації культур до світлового режиму та забезпечувати економію електроенергії.
Геворгіз Р.Г., Боровков А.Б., Ширяєв А.В.
МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕЖИМУ КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРОВОДОРОСТЕЙ В ХЕМОСТАТІ НА ПРИКЛАДІ DUNALIELLA SALINA TEOD.
Розроблено математичну модель росту мікроводоростей в умовах хемостату (в рамках лінійного росту). Показано, що при безперервному вирощуванні мікроводоростей максимальний врожай досягається при включенні протоку на початку лінійної фази росту, при максимальній величині питомої швидкості: протоку середовища (в рамках лінійного росту).
Майстрова Н.В., Генкал С.І., Щербак В.І., Семенюк Н.Є.
CENTROPHYCEAE ВЕРХНОЇ ДІЛЯНКИ КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
Представлено результати оригінальних досліджень центричних діатомових водоростей верхньої ділянки Канівського водосховища за матеріалами 2003-2005 рр., систематизовано й уточнено їхнє видове різноманіття. В останні десятиріччя ці водорості складають значну частку різноманіття дніпровського фітопланктону. Знайдено 25 таксонів центричних діатомових водоростей, з них 4 види є новими для флори України і 6 - для Канівського водосховища.
Митрофанова Е.Ю.
ВИКОРИСТАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ФІТОПЛАНКТОНУ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ Р. ТОМЬ (РОСІЯ) ПІД ЧАС ПАВОДКУ
Наведено результати досліджень складу, структури і рясності фітопланктону р. Томь від м. Новокузнецька до селища Крапивіно в період паводку 23-30 травня 2005 р. Встановлено, що при підвищеній турбулентності і каламутності річкових вод фітопланктон ріки зберігає структуру, кількісні характеристики і, як наслідок, високий потенціал біологічного самоочищення, незважаючи на значне антропогенне навантаження на деяких ділянках ріки.
Райда Е.В.
XANTHOPHYTA ВОДОЙМ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ "НИЖНЬОВОРСКЛЯНСЬКИЙ" (УКРАЇНА)
У різнотипних водоймах регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Нижньоворсклянський" виявлено 69 видів, різновидностей і форм Xanthophyta з 5 порядків, 8 родин і 22 родів. Наведено повний список виявлених таксонів із зазначенням відносної рясності в різних типах водойм. Встановлено, що склад 10 провідних родів Xanthophyta РЛП властивий і для України, за винятком роду Gleobotrys.
Бухтіярова Л.М.
ДО РЕВІЗІЇ РОДУ ACHNANTHES BORY S. LATO (BACILLARIOPHYTA). 2. НОВІ МОНОШОВНІ РОДИ І КЛЮЧ ДЛЯ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
У другій частині ревізії роду Achnanthes sensu s. lato представлено діагнози нових родів: Psammothidium Bukhtiyarova et F.E. Round, Rossithidium Round et Bukhtiyarova, Planothidium Round et Bukhtiyarova Lemnicola F.E. Round et Basson; Pauliella F.E. Round et Basson, Karayevia Round et Bukhtiyarova; Astartiella Witkowski, Lange - Bertalot, Metzeltin; Vikingea Witkowski, Lange - Bertalot, Metzeltin; виділених з роду Achnanthes Bory s. lato на основі електронно-мікроскопічних досліджень, а також перелік таксономічних комбінацій у межах цих родів. Діагнози зроблено за єдином планом, вони доповнені виправленими і не врахованими в протологах ознаками. Вперше для визначення моношовних родів складено ключ, де враховано дані світлової та електронної мікроскопії. Узаконено три та запропоновано дві нові таксономічні комбінації.
|
