Спеціалізована вчена рада Д 26.211.01

проводить захист дисертацій за спеціальностями:

03.00.05 – ботаніка, біологічні науки

03.00.21 – мікологія, біологічні науки

 

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ до аспірантури та докторантури Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України на 2017 рік

 

ОГОЛОШЕННЯ про прийом до аспірантури для підготовки докторів філософії (PhD) на 2016-2020 рр.

 

Повідомлення про захист дисертацій та автореферати дивись в розділі "Новини".

Дисертації

Склад Спеціалізованої вченої ради

Дідух Яків Петрович, член-кореспондент НАН України, професор, д.б.н. (03.00.05) – голова

Мосякін Сергій Леонідович, член-кореспондент НАН України, професор, д.б.н. (03.00.05) – заступник голови

Дудка Ірина Олександрівна, член-кореспондент НАН України, професор, д.б.н.,  (03.00.21) – заступник голови

 

Виноградова Оксана Миколаївна – д.б.н., с.н.с. (03.00.05) – вчений секретар

 

Бісько Ніна Анатоліївна – д.б.н., 03.00.21
Бурда Раїса Іванівна – д.б.н., проф. 03.00.05
Буюн Людмила Іванівна – д.б.н., 03.00.05
Вассер Соломон Павлович – д.б.н., проф., чл.-кор. НАН України 03.00.21
Гелюта Василь Петрович – д.б.н., проф. 03.00.21
Горовий Леонтій Федорович – д.б.н., 03.00.21
Громозова Олена Миколаївна – д.б.н., 03.00.21
Дубина Дмитро Васильович – д.б.н., проф. 03.00.05
Кондратюк Сергій Якович – д.б.н., проф. 03.00.21
Ситник Костянтин Меркурійович – д.б.н., проф., акад. НАН Укаїни 03.00.05
Сухомлин Марина Миколаївна – д.б.н., проф. 03.00.21
Устименко Павло Митрофанович – д.б.н., 03.00.05
Федорончук Микола Михайлович – д.б.н., 03.00.05
Ходосовцев Олександр Євгенович – д.б.н., проф. 03.00.21
Царенко Петро Михайлович – д.б.н., проф. 03.00.05
Якубенко Борис Євдокимович – д.б.н., проф. 03.00.05

 

 

Паспорт спеціальності: 03.00.05 - Ботаніка

Група спеціальностей - 03. - біологічні науки

I. Формула спеціальності

Ботаніка - комплекс наук про рослини. Досліджує біологічну різноманітність світу рослин, систематизує і класифікує рослини, досліджує їх будову, географічне поширення, еволюцію, популяційновидову, флористичну та ценотичну диференціацію, історичний розвиток, функціональну біогеоценотичну і біосферну роль, корисні властивості, фіторесурсні потенції, вплив на рослинність антропогенних чинників, вишукує раціональні шляхи збереження й охорони флори. Основна мета ботаніки як науки - одержання й узагальнення нових знань про світ рослин у всіх проявах його існування.

Основні ботанічні дисципліни такі: систематика, морфологія, анатомія рослин, ембріологія, палеоботаніка, географія рослин, ботанічна географія, геоботаніка, ботанічне ресурсознавство, а також альгологія, бріологія, птеридологія.

 

II. Основні напрямки досліджень

  1. Анатомія і морфологія рослин.
  2. Систематика, еволюція, філогенія рослин.
  3. Флорологія (флористика).
  4. Фітоейдологічна біоквантованість (расово-природновидова диференціація).
  5. Фітоценологія і геоботаніка.
  6. Палеоботаніка і палінологія.
  7. Ботанічне ресурсознавство.
  8. Етноботаніка.
  9. Фітосозологія і заповідна справа.
  10. Наукові основи використання, збереження та відновлення різноманіття світу рослин.
  11. Функціональна біогеоценотична і біосферна роль світу рослин.
  12. Інтродукція і акліматизація рослин.
  13. Антропогенна динаміка рослинного світу.
  14. Фітодизайнологія.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені

- біологічні науки

 

Паспорт спеціальності: 03.00.21 - Мікологія

Група спеціальностей - 03. - біологічні науки

I. Формула спеціальності

Мікологія - наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що складають самостійне царство живої природи. Раніше, коли гриби відносили до рослин, мікологія вважалась одним з розділів ботаніки. Предметами мікології є систематика, морфологія, цитологія, біогеографія грибів, біологія їх індивідуального розвитку й біоценотичні властивості.

 

II. Основні напрямки досліджень

  1. Систематика грибів.
  2. Морфологія грибів.
  3. Походження і еволюція грибів.
  4. Морфогенез та індивідуальний розвиток грибів.
  5. Функціональна роль грибів у біогеоценозах.
  6. Консортивні зв'язки грибів: паразитизм, симбіотрофізм.
  7. Біогеографія грибів.
  8. Явище мікотрофії.
  9. Систематика лишайників.
  10. Біологія і географія лишайників.
  11. Хемотаксономія грибів і лишайників.
  12. Механізми адаптації грибів до умов зовнішнього середовища.
  13. Розробка методів польових та експериментальних мікологічних досліджень.
  14. Методи впливу на мікобіоту.
  15. Теоретичні засади промислової культивації їстівних грибів, а також грибів-продуцентів біологічно-активних речовин.
  16. Механізми взаємовідношень грибів-паразитів та рослин-хазяїнів.
  17. Охорона і раціональне використання мікологічних ресурсів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені

- біологічні науки