Наша історія

ДИРЕКТОРИ ІНСТИТУТУ

Фомін О.В.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.І. Брянцев

Модилевський Я.С.

Білик Г.І.

Окснер А.М.

 

 

   Дідух Я.П.

 


Історія будівель

 

Історія особняка на Великій Житомирській, 28 (з книги Друг О., Малаков Д. Особняки Києва. – К.: Кий, 2004. – С. 280-290).

 

Продовження класичних архітектурних традицій у будівництві комплексу споруд Академії наук на розі вулиць Володимирської і Б. Хмельницького № 55/15 (Олена Мокроусова).  

 

Проектування комплексу Ольгінської гімназії на розі вулиць Володимирської і Б. Хмельницького як приклад розвитку творчої думки П. Альошина (Олена Мокроусова).    

 

 

ЮВІЛЕЇ

До 90-річчя від дня народження академіка К.М. Ситника

До 100-річчя від дня народження професора Д.М. Доброчаєвої ,
                              фільм “Дарина Доброчаєва. Берегиня Флори”

До 80-річчя завідуючої відділом мікології член-кореспондента НАН України І.О. Дудки

80-річчя відділу фітогормонології Інституту ботаніки НАН України

Слайд-фільм до 90-річчя Інституту ботаніки “Ботаніки на марші”

 

ВИДАТНІ УЧЕНІ ІНСТИТУТУ

О.В. Фомін (1869–1935)

М.Г. Холодний (1882–1953)

Д.К. Зеров (1895–1971)

М.І. Котов (1896-1978)

М.В. Клоков (1896–1981)

Є.М. Брадіс (1900–1975)

Є.Т. Полонська (1900–1991)

М.Ф. Макаревич (1906–1989)

О.Т. Артюшенко (1911–1990)

Д.М. Доброчаєва (1916–1995)

Б.В. Заверуха (1927–2000)

А.С. Бухало (1932–2014)

 

 

Микола Григорович ХОЛОДНИЙ (1882 – 1953)

Геніальний вчений-природознавець, філософ і мислитель М.Г. Холодний. Автор понад 200 праць, присвячених різним питанням фізіології, анатомії та екології рослин, мікробіології та ґрунтознавства. Йому належать фундаментальні праці в галузі мікробіології, фізіології та екології рослин, біофізики, біогеохімії, філософії природознавства. Його монографії “Фітогормони” і “Залізобактерії” стали класичними ще за життя автора. Талановитий дослідник, наділений глибоким розумом і даром тонкого експериментатора, винятково спостережливий природознавець, принциповий і мужній, скромний і працелюбний, мудрий учитель молоді, — таким знали Миколу Григоровича радянські і зарубіжні біологи.

 

 

 

 

Марія Флоріанівна МАКАРЕВИЧ (1906 – 1989)

У науковому доробку М.Ф. Макаревич є понад 70 праць, присвячених ліхенофлорі різних регіонів колишнього Радянського Союзу (наприклад, Біловезької Пущі в Білорусі, районів російського Далекого Сходу тощо), однак основну увагу протягом своєї наукової діяльності вона приділяла вивченню ліхенофлори Карпат – одного з найцікавіших гірських масивів Європи.

М.Ф. Макаревич описано 13 таксонів (6 видів, 7 різновидів та форм) та запропоновано 32 комбінації нових назв лишайників (8 видових та 24 внутрішньовидових таксонів).

Незважаючи на те, що серед дослідників лишайників Українських Карпат були такі широко відомі ліхенологи, як Ф. Гажлінський, І. Суза, О. Сатала, М. Сервіт, Й. Надворнік, М.Ф. Макаревич внесла важливі доповнення до ліхенофлори даного гірського району. В цілому, список лишайників Українських Карпат був доведений М.Ф. Макаревич до 860 видів, з яких 138 наведено вперше (частина 1, частина 2).

 

 

Михайло Іванович КОТОВ (1896 - 1978)

Заслужений діяч науки, лауреат Державних премій СРСР та УРСР, професор, доктор біологічних наук

М.І. Котов розробник принципів, організатор, автор, редактор або співредактор багатотомного видання “Флора УРСР”, визначників та монографій, організатор гербарної справи в Україні, невтомний збирач гербарію: майже третина фонду флори України (біля 80 000 тисяч г.а.) – це збори М.І. Котова. З його ім’ям пов’язаний розвиток досліджень адвентивної флори України. Він вперше оцінив адвентизацію флори і фауни як важливу біогеографічну проблему, є автором першого списку адвентивної флори України.

 

 

 

 

Дмитро Костянтинович ЗЕРОВ (1895–1971)

Народився 20 вересня 1895 р. в м. Зінькові на Полтавщині в родині педагога Костянтина Зерова. 1922 р. закінчив Київський університет, де пізніше викладав. У 1931 р. Зерова затверджено на посадах старшого наукового співробітника та завідувача відділу бріології Інституту ботаніки АН УРСР. 1933 р. очолив кафедру нижчих рослин у Київському університеті, якою керував до 1957 р. 1936 р. отримав учене звання професора, а 20 червня 1937 р. успішно захистив докторську дисертацію на тему “Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія”. 1939 р. Зерова обрано членом-кореспондентом АН УРСР. 30 червня 1948 р. обрано академіком АН УРСР (спеціальність — ботаніка). З 1946 по 1963 рік очолював Інститут ботаніки.

 

 

 

 

Михайло Васильович КЛОКОВ (1896 – 1981)

Народився М.В. Клоков 12 серпня 1896 року в м. Лебедин Сумської області в родині народних учителів. У 1935 р. М.В. Клокову присвоєно звання професора. З жовтня 1944 р. й до кінця життя М.В. Клоков працював старшим науковим співробітником у відділі систематики Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. В 1947 р. М.В. Клоков захистив докторську дисертацію “Ендемізм української флори”.

М.В. Клоков був одним із основних авторів та редакторів “Флори УРСР” (від 3-го до 12-го томів) і першого видання “Визначника рослин УРСР”. М.В. Клоков описав з території СРСР 547 нових для науки видів, з них для України — 389, які відносяться до 99 родів і ЗО родин.

 

 

 

 

 

Дарина Микитівна ДОБРОЧАЄВА (1916 – 1995)

Доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР усім своїм життям, творчістю, діяльністю залишила про себе добру пам’ять — наукові опрацювання таксонів у “Флорах” та “Визначниках”, описи нових видів рослин, багаті й різноманітні гербарні збори, чудові експозиції Ботанічного музею, публікації про багатьох незаслужено забутих ботаніків, що прислужаться нинішньому і прийдешнім поколінням.

Науково-дослідницька робота Д.М. Доброчаєвої тісно пов’язана з відділом вищих рослин Інституту ботаніки Академії наук УРСР. Цей невеликий творчий колектив, ядро якого складали талановиті й віддані ботаніці вчені   — М.В. Клоков, О.Д. Вісюліна, Є.І. Бордзиловський, А.І. Барбарич — під керівництвом професора М.В. Котова плідно працював над розробкою багатьох актуальних теоретичних і прикладних питань класичної ботаніки. Провідне серед них — створення капітальної багатотомної праці “Флора УРСР”. Д.М. Доброчаєва стала переконаним послідовником фітоейдологічних поглядів М.В. Клокова, яким передували ідеї С.І. Коржинського, Й.К. Пачоського, В.Л. Комарова, С.Ю. Юзепчука. Д.М. Доброчаєва опублікувала низку цікавих і важливих для науки критико-аналітичних праць, що стосувалися біорізноманітності родів Аnthemis L. (1952), Sріraea L. (1954), Тrapa L. (1955), Symphytum L. (1967, 1968) та ін. Критико-систематичні дослідження Д.М. Доброчаєвої разом з проф. Д.К. Ларіоновим і О.І. Соколовським стали основою її науково-прикладних робіт.

 

 

Борис Володимирович ЗАВЕРУХА (1927 – 2000)

5 березня 2007 року виповнюється 80 років з дня народження видатного українского вченого, ботаніка-флориста, доктора біологічних наук, професора, завідувача відділу вищих рослин, ботанічним музеєм Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Бориса Володимировича Заверухи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Олександр Васильович ФОМІН (1869 – 1935)

Видатний вчений-ботанік, флорист, систематик, ботаніко-географ, організатор науки. Доктор (1913), професор, дійсний член АН УРСР (1921). Працював на кафедрі ботаніки Юріївського університету (1896-1901), обіймав посади головного ботаніка Тбіліського ботанічного саду (1901-1914), професора Київського університету (1914-1921) і завідувача Ботанічним кабінетом та Гербарієм ВУАН - попередника Інституту ботаніки (1921), науково-дослідної кафедри ботаніки при Наркомосвіти УРСР, що була перетворена в науково-дослідний інститут ботаніки Наркомосвіти УРСР (1927), директора Інституту ботаніки АН УРСР (1931-1935)

 

 

 

 

Єлізавета Модестівна БРАДІС (1900 – 1975)
Видатний флорист, доктор біологічних наук, професор, болотознавець, працювала в Інституті ботаніки Академії наук Української РСР.

Основними напрямками досліджень були геоботаніка (загальні питання геоботаніки та болотознавство), охорона рослинного світу, систематика, флористика.

 

 

 

 

 

 

 

Євгенія Тимофіївна ПОЛОНСЬКА (1900 – 1991)

Невтомний дослідник флори України, зокрема її центральної частини, зібрала великий гербарій, на підставі її гербарних матеріалів вченими було описано три нові для науки види рослин Dianthus eugenii Kleopow, Silene eugeniae Kleopow, Galium x pseudorubioides Klokov.
Талановитий педагог, передавала свої знання і виховала не одне покоління студентів-ботаніків Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка у довоєнний час.
Зберегла цінну рукописну спадщину Ю.Д. Клеопова – видатного українського вченого-геоботаніка та передала її в Україну, де згодом вона була опублікована.

 

 

 

 

 

Олександра Трохимівна АРТЮШЕНКО (1911 – 1990)

Доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, заслужений діяч науки і техніки УРСР, завідувач лабораторії палеоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР, відомий палеоботанік, знаний фахівець в галузі палінології відкладів квартеру. Яскрава особистість, найталановитіша учениця засновника української палінологічної школи академіка Д.К. Зерова.

 

 

 

 

 

Ася Сергіївна БУХАЛО (1932 – 2014)

Світлій пам’яті видатного українського міколога, лауреата Державної премії України, доктора біологічних наук, професора Асі Сергіївни Бухало