|
|
|
 |
Фікологічний гербарій (альготека)
Куратор: д.б.н., проф., зав. відділом фікології П.М. Царенко Співробітники: пров. інж. В.Ю. Березовська, пров. інж. С.С. Садогурська
Альготека – колекція фіксованих проб водоростей, зібраних з метою наукових досліджень, є структурним підрозділом Національного гербарію України Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ( KW ), який має статус національного надбання України. Альготека Інституту ботаніки є найбільшим зібранням альгологічного матеріалу флори України. Колекція альгопроб Інституту ботаніки започаткована академіком О.В. Топачевським у 1934 р. Широкі комплексні дослідження альгофлори різноманітних водойм України сприяли поповненню альготеки колекціями науковців, які проводили їх гідробіологічне чи флористико-систематичне вивчення. Колекторами фікологічного гербарію у різні періоди його існування були: Я.В. Ролл, О.В. Топачевський, Н.В. Кондратьєва, Г.М. Паламар-Мордвинцева, З.І. Асаул-Вєтрова, Н.О. Мошкова, О.В. Коваленко, Л.П. Приходькова, Н.П. Масюк, П.М. Царенко, В.П. Юнгер, О.М. Виноградова та ін. Головним джерелом надходження альгологічного матеріалу є експедиційні збори співробітників і аспірантів Інституту, які плідно працювали й працюють над вивченням фікорізноманіття України та інших територій. У фікологічному гербарії представлені збори водоростей різнотипних водойм з усіх куточків країни: адміністративних одиниць, кліматичних зон, фізико-географічних областей та регіонів, об’єктів природно-заповідного фонду. У фондах альготеки зберігаються альгологічні проби фітопланктону, бентосу та обростань різноманітних субстратів. Крім водних проб, в альготеці представлені колекції проб з аерофітних місцезростань та збори ґрунтових проб. В різний час до альготеки були передані фрагментарні альгологічні матеріали, зібрані співробітниками інших відділів Інституту з різних районів України: збори Д.К. Зерова, А.М. Окснера, В.І. Комендара (з Закарпаття), Є.М. Кондратюка (з Житомирської області); М.І. Котова, Є.Д. Карнаух, А.І. Барбарича (з Чорноморського узбережжя Криму). До альготеки були також передані особисті колекції співробітників інших науково-дослідних установ: Л.В. Рейнгарда (Харківський державний університет, колекція ексикатів), І.І. Погребняка (Одеський університет), К.О. Уличної (Львівський науково-природничий музей АН УРСР). У фондах альготеки знаходяться також проби, зібрані співробітниками відділу за межами Україні – в Азербайджані, в околицях міст Аджикабул і Ленкорань (О.В. Топачевський), в Росії – експедиційні збори за маршрутом р. Москва – р. Дніпро, Красноярський край, околиці м. Ігарки та м. Норильська (Н.В. Кондратьєва), водойми Далекого Сходу, зокрема острова Сахалін (О.В. Блюм, П.М. Царенко); Аджарія та Абхазія (Н.О. Мошкова, П.М. Царенко, В.В. Ступіна). Представлені в альготеці також проби з далекого зарубіжжя – з водойм Південно-Східної Азії (Сінгапур та острів Ява, Індонезія), є окремі зразки з Африки (Намібія, Мадагаскар, острови Мае) та басейну річки Амазонки (збори П.М. Царенка та А.В. Чернявського). За останні п’ять років фонди альготеки поповнилися зборами зразків з водойм Монголії (М.С. Куліковський), Білорусі (О.В. Коваленко), Ізраїлю (О.М. Виноградова, П.М. Царенко, В.В. Ступіна), Росії (В.П. Юнгер), Італії (С.С. Садогурська та О.М. Кривошея) та Угорщини (В.Ю. Березовська). На сьогодні в альготеці нараховується понад 31 200 альгологічних проб, фіксованих 4% розчином формаліну, які зберігаються у склянках з темного скла об'ємом 100 мл з щільно загвинченими металевими кришками, додатково обгорнутими металевою плівкою, притиснутою до шийки гумовим кільцем. Усі альгологічні проби, які зберігаються в альготеці, розміщені у спеціальних металевих шафах оригінальної конструкції. Вони знаходяться в окремому приміщенні, оснащеному вентиляційною системою. Створений хронологічний каталог та електронна база данних, що містить інформацію про місце і час збору зразка, умов місцезнаходження та колектора. Альготека співпрацює з різними навчальними та науково-дослідними установами – Інститутом гідробіології НАН України, ННЦ «Інститут біології» КНУ імені Тараса Шевченка, Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, Львівським національним університетом імені Івана Франка.
|
