|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj74.05.469
Гелюта В.П.
Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України
Резюме Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл. Оскільки він траплявся зрідка, його було внесено до другого видання «Червоної книги України» як ксеромеридіональний вид з диз’юнктивним ареалом зі статусом III категорії (рідкісний вид). Однак у 1991–2010 рр. M. steppicola був зареєстрований в ряді нових локалітетів у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській, Сумській та Черкаській обл. Вид траплявся не лише в природних степових, а й у порушених екотопах: на степових згарищах, перелогах, ділянках, які зазнавали дії механічних транспортних засобів, пасовищах, особливо витоптаних великою рогатою худобою, уздовж залізничних колій, на згарищах у насаджених лісах тощо. У третьому виданні «Червоної книги України» повідомляється, що M. steppicola було знайдено щонайменше в 12 областях України. На сьогодні гриб відомий і в інших країнах: Азербайджані, Казахстані, Молдові, Німеччині, Росії (Ростовська обл.), Сербії, Словаччині, Таджикис-тані, Туркменістані, Угорщині та Узбекистані. Останнім часом кількість інформації про поширення M. steppicola в Україні значно збільшилася. Тому в статті наведено відомості про локалітети цього гриба, зареєстровані після виходу в світ 3-го видання «Червоної книги України». Робиться висновок, що M. steppicola є звичайним видом на півдні України, трапляється досить часто, насамперед у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні України. Незважаючи на те, що вид внесений до «Червоної книги України», його плодові тіла традиційно у великій кількості збираються населенням, що аж ніяк не позначається на стані популяцій цього виду. З огляду на те, що ні грибу M. steppicola, який є екологічно малоспеціалізованим гумусовим сапротрофом, ні переважній кількості його місцезростань ніщо не загрожує, він має бути виключеним з «Червоної книги України». Однак в областях, через які проходить північна межа ареалу M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид потребує охорони на регіональному рівні. Зазначається, що цей же вид, очевидно, був описаний і в Угорщині як M. hungarica Bánhegyi, оскільки за макроскопічними ознаками плодові тіла останнього цілком відповідають аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а мікроскопічні ознаки обох видів, наведені в першоописах, повністю збігаються. Оскільки стаття М.Я. Зерової була опублікована раніше (до травня 1941 р.), ніж був описаний вид M. hungarica (травень 1941 р.), пріоритет М.Я. Зерової як автора виду є незаперечним і цей гриб має називатися саме M. steppicola.
|
