|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj74.06.509
Виноградова О.М., Михайлюк Т.І., Глазер К., Хольцингер А., Карстен У.
Нові види роду Oculatella (Synechococcales, Cyanobacteria) з наземних місцезростань України
Резюме Описані нові для науки види з роду Oculatella Zammit, Billi & Albertano: O. ucrainica sp. nov. та O. kazantipica sp. nov., виділені з біологічних кірочок, відібраних на ракушняковому пляжі біля Азовського моря (АР Крим), а також на крейдяних та глинистих схилах у Харківській області. Комплексне дослідження п’яти отриманих штамів Oculatella показало, що фенотипично та філогенетично вони відрізняються від усіх відомих видів цього роду. На філогенетичному дереві, побудованому на основі порівняння послідовностей генів 16S рРНК, штами нових видів приєднались до вже відомих видів Oculatella, які утворювали окремі лінії, при цьому один з них (O. ucrainica) увійшов до групи засухостійких наземних видів, а інший (O. kazantipica) потрапив до однієї клади з терестріальним видом O. neakameniensis Kováčik et Johansen та озерним O. hafneriensis Kováčik & Johansen. Філогенетичний аналіз за ділянкою 16S рРНК, зв’язаною з регіоном 16S-23S ITS, а також вторинні структури найінформативніших хеліксів 16S-23S ITS підтвердили виділення нових видів, які морфологічно також чітко відрізняються. Нитки O. ucrainica вужчі (1,5–3,0 мкм), а трихоми ширші (1,3–2,7 мкм), ніж у O. kazantipica (нитки 1,3–7,5 мкм шир., трихоми 1,1–1,7 мкм шир.), є відмінності у морфогенезі піхов, перетягнутості трихомів та довжині клітин. Oculatella ucrainica найбільш подібний до пустельного виду O. coburnii Pietrasiak & Johansen, від якого відрізняється інтенсивністю формування піхов, ширшими трихомами, відсутністю неправильного виросту на кінцевих клітинах, а також конфігурацією вторинної структури регіону 16S-23S ITS. Oculatella kazantipica близька до O. hafneriensis та O. neakameniensis, від яких відрізняється за морфологією піхов, наявністю несправжнього галуження, грануляціями біля поперечних перегородок, більшою довжиною інтеркалярних клітин, та деталями будови вторинної структури регіону 16S-23S ITS.
|
