|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.01.050
Головенко Є.О., Коршиков І.І.
Видове різноманіття та особливості поширення лишайників у кар’єрно-відвальних комплексах Криворіжжя
Резюме Проводилось з’ясування особливостей видового складу епілітних та епігейних лишайників гранітних і залізо-рудних кар’єрно-відвальних комплексів Криворіжжя (Степова зона України). Дослідження проведені на гранітному кар’єрі та відвалі розкривних порід, на чотирьох залізорудних відвалах кар’єрів, які ще експлуатуються, та на двох відвалах, де давно припинено відсипку породи, одному з яких більше 100 років; всього на дев’яти техногенно порушених територіях. Лишайники збирали з обломків кварцитів (брили, валуни), сланців (валуни), залишків багатих залізних руд (дрібні уламки породи), з гранітної й вапнякової гальки та пісковиків. Усього на зазначених корінним чином змінених техногенних новоутвореннях виявлено 65 видів лишайників, з яких 54 – епілітних та 11 – епігейних. Епілітні лишайники оселяються переважно на кам’яних брилах, а також на малорухомих каменях менших розмірів. Відзначено, що колонізація лишайниками залізорудних кар’єрно-відвальних комплексів відбувається більш інтенсивно, ніж гранітних. У разі припинення відсипання породи у відвали, зростає видове різноманіття ліхенобіоти на них. Так, 33 види лишайників траплялись лише на одному з кар’єрів або відвалів. Це пов’язано зі значною гетерогенністю поверхонь відвалів, що визначає мікроедафічні та гідрологічні умови. Провідними для ліхенобіоти кар’єрно-відвальних комплексів Криворіжжя на момент наших досліджень були види родів Cladonia (10 видів), Lecanora (5) та Physcia (4 види). До типових для техногенних субстратів можна віднести 41% лишайників, два види – Haematomma ochroleucum та Trapelia obtegens – є рідкісними для рівнинної частини України. Найпоширенішими для кар’єрно-відвальних комплексів та природних територій Криворіжжя є лишайники накипної життєвої форми (60,6%). Це обумовлено, на нашу думку, кліматичними умовами степової зони і більш високою стійкістю накипних лишайників до антропогенних навантажень. Меншою кількістю представлені листуваті (24,6%) та кущисті (18,5%) лишайники, вони відмічені лише на території більш старих кар’єрів та відвалів. Найпоширеними епілітними видами, які трапляються на до-сліджуваних територіях, є Aspicilia cinerea, Candelariella aurella, Myriolecis dispersa та Protopartmeliopsis muralis, серед епігейних – Cladonia pyxidata.
|
