УБЖ 2018, 75(2): 191–196

 

https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.191

 

Бойко С.М.

 

Стан популяції Schizophyllum commune (Agaricales, Basidiomycota) на території урочища Феофанія

 

Резюме

Популяційні дослідження дозволяють встановити біологічне різноманіття та надають можливість визначити стан генетичних ресурсів грибів та характер розподілу генофонду в межах ареалів. Аналіз біохімічних маркерів (білків) дозволяє встановити локусну (алельну) мінливість на популяційному рівні в межах виду, а також визначити територіальні кордони популяції та провести скринінг біотехнологічно цінних властивостей. На структуру популяцій грибів впливають багато факторів, а саме способи поширення, мутації, дрейф генів, розмір популяції, система вегетативної й статевої сумісності. Дослідження ферментних систем базидіальних грибів на популяційному рівні для території України нечисельні та мають несистематичний характер. Метою роботи було дослідити стан популяції гриба Schizophyllum commune на території урочища Феофанія з використанням поліморфних внутрішньоклітинних ферментних систем. Встановлена алельна мінливість Schizophyllum commune на території урочища Феофанія. Для локусів Cat, Got, Amy2 та Eg встановлено одинадцять алельних варіантів, по два для ферментних систем ендо-1,3(4)-β-глюканаза (Eg) та глутаматоксалоацетаттрансаміназа (Got), три для α-амілази (Amy2) та чотири для каталази (Cat). Порушення рівняння Харді-Вайнберга для локусів Eg та Cat, скоріш за все, пов’язано з обмеженою чисельністю популяції та великим відсотком інбридингу у її межах. Спостерігається дефіцит гетерозигот ферментних систем ендо-1,3(4)-β-глюканаза і каталаза та збалансованість гомо- та гетерозигот для локусів Amy2 та Got. Показники генетичного стану популяції S. commune урочища Феофанія свідчать про її збідніння, а це є свідченням певної її ізоляції.

 

 

На головну