УБЖ 2018, 75(5): 489–500

 

https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.05.489

 

Пірко Я.В., Нецветов М.В., Калафат Л.О., Пірко Н.М., Рабоконь А.М., Приваліхін С.М., Демкович А.Є., Білоножко Ю.О., Блюм Я.Б.

 

Генетичні особливості фенологічних форм Quercus robur (Fagaceae) за даними аналізу поліморфізму інтронів генів ß-тубуліну та мікросателітних локусів

 

Резюме

Досліджено ранню та пізню фенологічні форми Quercus robur (Fagaceae) за допомогою мікросателітних маркерів та ДНК-маркерної системи, що базується на вивченні поліморфізму інтронів генів ß-тубуліну (ТВР-маркери). У проаналізованих 40 рослин двох вибірок за мікросателітними локусами встановлено порівняно невисокі показники генетичної мінливості (НО = 0,342 ± 0,208, НЕ= 0,566 ± 0,199 у ранньої та НО = 0,288 ± 0,136, НЕ= 0,461 ± 0,216 у пізньої фенологічних груп). З’ясовано генетичні відмінності між ранньою та пізньою формами Q. robur. У дерев ранньої форми виявлено 9 унікальних алелів за мікросателітними локусами та 4 фрагменти за TBP-локусами, в пізньої форми – по 5 унікальних алелів за мікросателітними та TBP-локусами. Зокрема виявлено відмінності за частотою предомінантних алелів quru-GA-0C19-222 (практично відсутній у вибірці пізньої фенологічної форми) та quru-GA-0C19-226 (частота понад 80% у ранньої фенологічної форми і лише близько 50% у пізньої). За оцінкою показників поліморфізму за ТВР-маркерами в досліджених форм Q. robur виявлено нижчу кількість фрагментів у ранньої (Ne = 1,218 ± 0,040) порівняно з пізньою фенологічною формою Q. robur (Ne = 1,294 ± 0,042). Значення РІС (вміст поліморфної інформації) за цим видом маркерів було більше у пізньої фенологічної форми Q. robur (PIC = 0,274 ± 0,025), ніж у ранньої (PIC = 0,209 ± 0,022). Також за інформаційним індексом Шенона спостерігаються відмінності між ранньою (I = 0,253 ± 0,029) та пізньою (I = 0,320 ± 0,031) фенологічними формами Q. robur. Аналіз молекулярної варіанси за TBP-маркерами (AMOVA) виявив незначні відмінності досліджених фенологічних форм Q. robur. Так, у складі загальної генетичної гетерогенності виду 91% генетичного різноманіття Q. robur припадає на внутрішньовибірковий поліморфізм, 9% – на міжвибірковий. Загалом, проведений аналіз засвідчив, що фенологічні особливості Q. robur не завжди можна вважати наслідком звичайної мінливості, пов’язаної з екологічними особливостями зростання Q. robur. Виявлений поліморфізм фенологічних форм вказує на те, що відмінності можуть бути генетично обумовлені, а різні види ДНК-маркерів використані для генетичного профілювання та паспортизації фенологічних форм Q. robur.

 

 

На головну