|
| |
|
|  |
Альгология 2019, 29(2): 201–216
https://doi.org/10.15407/alg29.02.201
Пушкар В.С., Ліхачова О.Ю., Усольцева М.В.
Зональна діатомова шкала континентального неогену Примор’я (Південь Далекого Сходу Росії)
Резюме Розглядається важлива проблема стратиграфії та мікропалеонтології – розробка високоточних біостратиграфічних шкал, необхідних для побудови сучасної теорії біосферної стратиграфії та виділення хронозони як основної операційної одиниці. Саме хронозона повинна відображати основні геобіологічні події, які впливали на стан палеобіосфери. Розробка та обґрунтування зональних континентальних шкал, що несуть також подієву геобіологічну інформацію, серйозно відстають від вимог сучасної стратиграфії. Авторами розроблена зональна діатомова шкала континентального неогену Примор’я з використанням новітніх даних з таксономії та стратиграфічного поширення діатомей в неогенових відкладах Примор’я з урахуванням даних ізотопного датування. Аналіз стратиграфічного розподілу діатомей дозволив виділити 7 діатомових зон в інтервалі нижній міоцен – пліоцен, які відображають конкретні еволюційні етапи розвитку діатомової флори на Півдні Далекого Сходу. Ранній міоцен характеризується інтенсивним розвитком родів Aulacoseira, Alveolophora, Ellerbeckia, Pseudoaulacosira і Melosira. На межі раннього й середнього міоцену проявився глобальний кліматичний оптимум, який зумовив появу і розвиток багатьох родів діатомей та високого видового різноманіття центричних діатомей на середньо-пізноміоценовому етапі розвитку. Пліоценовий етап ознаменувався появою родів Stephanodiscus, Cyclotella і Pliocaenicus. Найбільше вимирання помірно-тепловодних видів центричних родів на рівні 3,6 млн років відповідає зростанню та експансії льодовикових покривів на обох полюсах планети.
|
