Альгология 2020, 30(1): 3–18

 

https://doi.org/10.15407/alg30.01.003

 

Божков А.І., Ковальова М.К., Голтвянський А.В., Ушакова Е.О., Цапко Г.Є., Гавриш А.А.

 

Попередня адаптація Dunaliella viridis до сірчанокислої міді впливає на термостійкість культури

 

Резюме

Вивчено здатність двох штамів Dunaliella viridis Teodor. (Chlorophyta) – мідь-чутливого (CuS D. v.) і мідь-резистентного (CuR D. v. 75) до росту за високої температури (35 °С) для визначення залежності між індукованою резистентністю до іонів міді та стійкістю до високої температури середовища. Досліджено вплив ступінчатого підвищення температури 24 °С-29 °С-35 °С з інтервалом 7 діб на інтенсивність росту культур CuS D. v. і CuR D. v. 75 і склад їхньої біомаси (вміст ДНК, РНК, білка, триацилгліцеридів (ТГ), каротиноїдів і хлорофілу). Встановлено, що перехід культури CuS D. v. на початковій стадії росту на температурний режим 35 °С уповільнює її зростання, а культура CuR D. v. 75 за таких умов гине. При ступінчатому підвищенні температури культивування (24-29-35 °C) культура CuR D. v. 75 виживає, у клітин формується термостійкість, а інтенсивність її зростання трохи вища, ніж у CuS D. v. Виявлено, що CuR D. v. 75 містить більше білка, ДНК, ТГ, і особливо β-каротину, порівняно з CuS D. v. За температури 35 °С вміст білка, ДНК, ТГ і β-каротину в клітинах CuS D. v. також зростає. Встановлено, що між резистентністю до іонів міді та стійкістю до високої температури існує складна залежність, яка визначається темпоральним характером зміни температури.

 

На головну