Альгология 2020, 30(1): 74–93

 

https://doi.org/10.15407/alg30.01.074

 

Зотов А.Б.

 

Застосування теорії «співвідношення ресурсів» при аналізі структурних змін морських угруповань фітопланктону

 

Резюме

Розглядається застосування теорії «співвідношення ресурсів» і правила «лімітуючої ланки» для аналізу зв'язків між факторами середовища та структурними показниками природних угруповань фітопланктону. Найістотнішим з них є можливість інтерпретації лімітування розвитку фітопланктону біогенними речовинами як процесу, який реалізується не на рівні угруповання в цілому, а на популяційному рівні. Фактором, що регулює цей процес, є зміна співвідношень концентрацій поживних речовин в середовищі. Наведені положення дозволяють зробити висновок про те, що лімітування рясності популяцій фітопланктону в умовах морських екосистем відбувається незалежно від тенденцій до збільшення або зменшення рясності угруповань, яка визначається змінами загальних концентрацій ресурсів. У зв’язку із цим виникає необхідність в диференціації методів аналізу факторів, що визначають загальні зміни рясності угруповань і лімітування розвитку певних видів фітопланктону. Запропонований підхід апробовано на підставі багаторічних даних, отриманих у прибережних акваторіях північно-західної частини Чорного моря (Одеська затока, Україна). Проаналізовано вплив факторів середовища (температури, солоності, концентрації біогенних речовин) на міжрічну мінливість структурних показників (чисельність, біомасу, площу та індекс поверхні) угруповань фітопланктону досліджуваних акваторій. Інтерпретація результатів аналізу виявила їхню відповідність відомим закономірностям організації фітопланктону та особливостям району досліджень. Крім лімітуючої ролі мінеральних і органічних форм фосфору впродовж багатьох років спостерігався лімітуючий вплив амонійного азоту. Мінеральні та органічні форми фосфору також значно впливали на міжрічні зміни значень показників рясності фітопланктону.

 

На головну