|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj77.02.117
Бороменський Д.О., Бісько Н.А.
Вплив умов культивування на накопичення біомаси та ендополісахаридів грибами роду Ganoderma (Ganodermataceae)
Резюме Досліджено вплив умов поверхневого та глибинного культивування на накопичення біомаси та вміст ендополісахаридів у міцелії 10 штамів семи видів грибів роду Ganoderma з Колекції культур шапинкових грибів (IBK) Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Обрані штами були культивовані на глюкозо-пептон-дріжджовому рідкому живильному середовищі методами поверхневого та глибинного культивування впродовж 14 діб. При порівнянні даних щодо накопичення біомаси було віддано перевагу використанню методу глибинного культивування міцелію над методом поверхневого культивування для всіх штамів окрім G. oregonense 2560. Суттєво спосіб глибинного культивування впливає на підвищення вмісту ендополісахаридів у міцелії тільки чотирьох досліджених штамів грибів: G. tsugae 2566, 2024, G. resinaceum 2503, 2477. При використанні методу поверхневого культивування найбільшу кількість ендополісахаридів у міцелії – 8,2% містив штам G. oregonense 2560; найбільшу біомасу міцелію накопичували штами G. resinaceum 2477, 2503 – 9,4 г/л, G. oregonense 2560 – 9,3 г/л і G. applanatum 1899 – 9,0 г/л. Штам G. tsugae 2024 накопичує найбільшу кількість біомаси – 20,7 г/л та характеризується найвищою продуктивністю ендополісахаридів – 1,58 г/л при використанні методу глибинного культивування. Встановлено штамову специфічність видів G. tsugae та G. resinaceum, що проявлялася у вмісті ендополісахаридів за умов обох типів культивування. Вперше отримані дані щодо накопичення біомаси міцелію та ендополісахаридів штамами G. carnosum та G. oregonense.
|
