|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj77.05.378
Бойко С.М.
Целюлази базидієвих грибів для розробки технологій біоконверсії клітковини
Резюме Проведено скринінг культур базидієвих грибів на здатність до активної експресії целюлазного комплексу. Культивування відбувалось на поживних середовищах із вмістом цукрів різних форм. З 22 штамів макроміцетів (14 видів) було виділено групу з шести культур, що мали високі показники активності позаклітинного (Irpex lacteus Il-11 – 70 IU, Flammulina velutipes Fvv – 78 IU, Pleurotus eryngii Pe-1 – 87 IU, Laetiporus sulphureus Ps-1 – 83 IU, Meripilus giganteus Mg – 74 IU) та внутрішньоклітинного (Schizophyllum commune Sc-51 – 102 IU) комплексу целюлаз. Встановлено, що культури одного виду мають значні відмінності у процесах експресії ензимів, що свідчить про суттєвий вплив генетичного фактору – це потрібно враховувати при доборі продуцента. Ізоферменти ендо-1,4-β-D-глюканази для більшості грибів мали молекулярну масу від 55 kDa і вище, окрім культур S. commune, для яких характерна більша варіабельність форм та маса 12-55 kDa. На середовищах із вмістом мікрокристалічної целюлози Avicel і фільтрувальним папером найбільшу активність мала культура I. lacteus Il-11, її ендо- та екзоглюканазна активності становили 37-39 IU/мл та 18-20 IU/мл відповідно. Культура S. commune Sc-51 здатна накопичувати значну кількість внутрішньоклітинних целюлаз, однак утворення культуральної рідини з високою в’язкістю суттєво ускладнює та збільшує тривалість технологічних маніпуляцій. Отримані дані дозволили виділити перспективний продуцент – культуру I. lacteus Il-11, що демонструє стабільну експресію та високу активність целюлазного комплексу за різних джерел вуглецю.
|
